Атай Өмүрзаков ... жакшы көрөт. Гүлнур Сатылганова... жакшы көрөт. Эрнест Абдыжапаров ... жакшы көрөт. Чыңгыз Айтматов ... жакшы көрчү. Николай Васильевич Склифосовский ... жакшы көрчү. Белгилүү дарыгер Сергей Петрович Боткин ... жакшы көрчү. Мен ... жакшы көром. Мен ... кызыгам, анткени ... . Мен ... кызыгам , бирок ...Колдонулуучу сөздөр: бак өстүргөндү , виолончелде ойногонду , чыгарма жазганды , ыр ырдаганды, бий бийлегенди, кинофильм тартканды​

ответ:Атай омурзаков бий бийлегенди жакшы корот

Гульнур сатылнанова ыр ырдаганды жакшы корот

Эрнест абдыжапаров кинофильм тартканды

Чынгыз айтаматовчыгарма жазганды

Белгилуу дарыгер Сергей Петрович Боткин бак остургонду жакшы корчу

Николай Васильевич корчу

Дальше ты должен делать сам

           Щастя, я думаю, — це мати здорових, люблячих батьків. Ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Але якщо задуматися, то мені здається, ми могли би частіше прислухатися до їхніх зауважень, порад, приділяти їм більше часу та уваги. Бо вони віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя, не помічаючи інколи, що з маленьких дітей ми швидко перетворилися на самостійних, дорослих людей. Проте для батьків ми назавжди залишаємося маленькими дітьми. Але яке все ж таки щастя, що вони є, рідні, милі батьки! 
          Хочеться вірити, що з часом люди навчаться вислуховувати один одного, навчаться уважніше ставитися один до одного, турбуватися і навіть любити один одного. Що таке щастя, кожний розуміє по-своєму. Щастя, на мій погляд, — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре. Нехай поряд зі мною завжди будуть вірні друзі,  нехай у світі панує взаєморозуміння, нехай будуть як можна довше поруч зі мною мої батьки, і тоді я, мабуть, зможу впевнено сказати: "Я—щаслива людина!" 
             Посміхайтесь більше, кажіть більше один одному приємні слова, і, напевне, щастя буде у ваших долонях щодня!

           Щастя, я думаю, — це мати здорових, люблячих батьків. Ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Але якщо задуматися, то мені здається, ми могли би частіше прислухатися до їхніх зауважень, порад, приділяти їм більше часу та уваги. Бо вони віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя, не помічаючи інколи, що з маленьких дітей ми швидко перетворилися на самостійних, дорослих людей. Проте для батьків ми назавжди залишаємося маленькими дітьми. Але яке все ж таки щастя, що вони є, рідні, милі батьки! 
          Хочеться вірити, що з часом люди навчаться вислуховувати один одного, навчаться уважніше ставитися один до одного, турбуватися і навіть любити один одного. Що таке щастя, кожний розуміє по-своєму. Щастя, на мій погляд, — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре. Нехай поряд зі мною завжди будуть вірні друзі,  нехай у світі панує взаєморозуміння, нехай будуть як можна довше поруч зі мною мої батьки, і тоді я, мабуть, зможу впевнено сказати: "Я—щаслива людина!" 
             Посміхайтесь більше, кажіть більше один одному приємні слова, і, напевне, щастя буде у ваших долонях щодня!