Учитель: «Представьте, что вы создаете современный завод по производству искусственного волокна из отходов лесоматериалов. Для этого вам необходимо организовать работу следующих отделов предприятия: химико-технологического, инженерно-экономического, экологического, подготовки кадров». Далее учитель сообщает необходимые цифровые данные. После короткого инструктажа ученики на выбор объединяются по группам, сами решают проблемы лидерства и распределения обязанностей внутри группы. Затем в течение 25 минут урока им предоставляется для творчества и самовыражения каждого. О результатах работы группы по сути решения проблемы в целом докладывает ее руководитель, поочередно предоставляя слово «специалистам», а те раскрывают детали защищаемого проекта. Учитель и ученики других групп оценивают работу всей группы и каждого «специалиста». Во и задания 1.Дайте оценку применяемым методам обучения. 2.На какие принципы опирался педагог в своей работе? 3.Выделите основные элементы деловой игры. В чем ценность игровых форм организации педагогического взаимодействия?

Астрід Ліндгрен 1907-2002 Міо, мій Міо (1954) Історія створення повісті А.Ліндгрен «Міо, мій Міо» Одного разу, гуляючи сквером (невеликим садом у місті), письменниця побачила маленького сумного хлопчика, який самотньо сидів на лавці. Ліндгрен відразу перенесла його в казкову Країну Далеку, де хлопчик стає принцом і вступає в боротьбу з різними чудовиськами та жорстоким лицарем Като, який захопив у полон багато людей. У цій казці письменниця використала старовинну легенду про Чорного Рицаря, якого перемагає маленький хлопчик. Сюжет повісті А.Ліндгрен «Міо, мій Міо» Письменниця присвятила книжку долі дев'ятирічного хлопчика на ім'я Бу Вільгельм Ульсон (або просто Буссе). Він рано залишився без батьків і жив у притулку, а потім виховувався у чужій сім'ї. Дратівливість і байдужість прийомних батьків часто викликали у Буссе страждання і відчуття самотності. Гостро відчуваючи самотність, хлопчик Буссе мріяв про сильного й люблячого батька, як у його друга Бенка. Проте раптом життя головного героя змінили чарівні предмети — золоте яблуко, ключ до Країни Далекої, джин із пляшки. Вони до хлопчикові залишити злий земний світ і потрапити у світ добра й любові. Тут він дізнається, що королем цієї красивої Країни був його рідний батько. У казковому світі він отримав усе, чого так не вистачало в реальності: нове ім'я, трояндовий садок, вірного коня Міраміса, а головне — рідного тата-короля. За задумом автора, Міо, як тепер усі називали хлопчика, судилося битися зі злим лицарем Като, який захопив у полон багато людей і перетворив підвладні йому землі і води на Мертвий Ліс і Мертве Озеро. Головний герой долає свій страх заради іння королівства Країни Далекої. Вірними помічниками Міо в цій боротьбі стає його вірний друг — хлопчик Юм-Юм і досвідчений зброяр, який зробив для нього чарівний меч, здатний розсікати кам'яне серце лицаря Като. В Мертвому Лісі дітей врятувало «ду дерево», а «найчорніша в світі гора» впустила їх до себе. На стороні сміливих дітей виступає також «колодязь, що шепотів», яма в лісі і навіть скелі і птахи. Маленька дівчинки, перетворена на птаха, своїми крилами загасила смолоскип задля іння юних героїв (вона ожила під чарівним плащем, витканим її мамою). Завдяки їм герою вдається перемогти чари жорстокого лицаря Като. Своє щастя хлопчик Міо знайшов не в героїчних пригодах, а в родинному затишку. Любов (матері, батька, друга) у цій казці здатна творити справжні дива й перемогти все лихе. Однак питання, куди ж насправді подівся Буссе — залишається відкритим. Книга «Міо, мій Міо» викликає у читачів надію на перемогу справедливості; розкриває безмежні фізичні і духовні можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших. Анкета твору 1) Жанр. Казкова повість (фентезі) 2) Герої твору. Сонячний світ добра: Міо, Бенко, тітка Лундін, тато-король, Юм-Юм, Ірі, Нонно, Ено, Ткаля, Зброяр, діти-птахи Світ зла і темряви: Тітка Едля, дядько Сікстен, лицар Като, вивідувані, вартові 3) Елементи сюжету Експозиція. Життя Буссе в родині опікунів Зав’язка. Тітка Лундін дає Буссе яблуко та лист і Джин перевозить Буссе до Країни

2. Розвиток дії. Буссе - Міо в Країні Далекій знаходить батька-короля; друзі та помічники Міо, відповідальність Міо за її долю жителів Країни Далекої Кульмінація. Міо долає страх і приймає рішення боротися з лицарем Като. Випробування героя на шляху до замку лицаря Като Розв’язка. Перемога Міо над Като, звільнення дітей Епілог. Повернення додому, щасливе життя Міо у Країні Далекій 4) Тема - пригоди хлопчика в казковій Далекій Країні. 5) Ідея - віра в перемогу справедливості; розкриття безмежних фізичних і духовних можливості людей, які готові пожертвувати собою заради щастя інших. 6) Проблеми. Взаємини дітей та батьків, необхідність домашнього затишку, любові для дитини; роль батьків у житті дитини; материнська любов та піклування 7) Конфлікт твору. Втілення зла - жорстокий лицар Като та його мертвий світ (зачаровані птахи, безлюдне озеро, ліс, чорна гора) протиставлений сонячному світу добра

Легкая атлетика Легкая атлетика – это олимпийский вид спорта, который включает в себя беговые виды, спортивную ходьбу, многоборья, пробеги, кроссы и технические виды. Легкую атлетику принято называть королевой спорта, потому что она является одним из самых массовых видов спорта и в её дисциплинах всегда разыгрывалось наибольшее количество медалей на Олимпийских играх. Легкоатлеты – спортсмены, которые занимаются одним или несколькими видами легкой атлетики.атлетики (кратко) Правила легкой атлетики Стадион для легкой атлетики Виды легкой атлетики Чемпионаты по легкой атлетике История развития легкой атлетики (кратко) Лёгкая атлетика считается очень древним видом спорта, об этом говорят повсеместные археологические находки (монеты, вазы, скульптуры и т.д.). Самым древним из легкоатлетических видов является бег. Кстати, бег осуществлялся на дистанцию, равную одному стадию — ста девяносто двум метрам. Именно от этого названия произошло слово стадион. Древние греки называли все физические упражнения атлетикой, которую в свою очередь было принято делить на «легкую» и «тяжелую». К легкой атлетике они относили упражнения, развивающие ловкость и выносливость (бег, прыжки, стрельба из лука, плавание и т.д.). Соответственно, все упражнения, которые развивали силу, относились к «тяжелой» атлетике. Первым олимпийским чемпионом по легкой атлетике принято считать Короибоса (776 г. до н.э.), именно эту дату принято считать началом истории легкой атлетики. Современная же история легкой атлетики берет начало с соревнований в беге на дистанцию около 2 км учащимися колледжа в г. Регби (Великобритания) в 1837 г. Позднее в программу соревнований стали включать бег на короткие дистанции, бег с препятствиями, метание тяжести, прыжки в длину и высоту с разбега. В 1865 году основан Лондонский атлетический клуб, который занимался популяризацией легкой атлетики. В 1880 году была организована любительская атлетическая ассоциация, объединившая в себе все легкоатлетические организации Британской империи. Бурное развитие лёгкой атлетики связано с олимпийскими играми (1896 г.), в которых ей отвели наибольшее место. Источник: http://ru.sport-wiki.org/vidy-sporta/legkaya-atletika/

Объяснение:

всё есть в инетике