ответ:XIст. у Київській Русі в обігу були так звані „київські” гривни, які мали шестикутну форму і важили 150г. срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й „новгородські гривни”. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240г. Перехідною від „київської” до „новгородської” була „чернігівська” гривна, за формою дуже близька до „київської”, а за вагою — до „новгородської”. Але найцікавіша форма у „волзької” гривні: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і „татарські гривні”, що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.Невдовзі після хрещення Володимиром Русі, розпочалося монетне карбування. Так, Володимир Святославич Великий (980–1015) випускав т.зв. „златники” та „срібляники” — золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб — тризуб.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1). Прогноз капитальных вложений;
2).Прогноз объема производства и объема продаж;
3).Прогноз цен на готовую продукцию/услуги и основные ресурсы проекта;
4).Прогноз затрат на персонал (штатное расписание и бюджет затрат на персонал с учетом планируемых индексаций оплаты труда и увеличения штата);
5).Прогнозная структура финансирования;
6).Итоговые отчетные формы: прогноз бюджета доходов и расходов, прогноз бюджета движения денежных средств;
7).Расчеты показателей финансовой и бюджетной эффективности проекта.
Объяснение:
Индивидуальную финансовую модель в помесячной разбивке по годам реализации проекта с широкими возможностями выбора метода расчетов, включая возможность изменения исходных параметров: инфляционные ожидания, курс валют, календарный план-график проекта, параметры расчета применимых налогов и сборов (включая налоговую ставку, налоговую базу и налоговый период), а также страховых взносов, иные параметры