Які зміни відбулися в соціально-економічному розвитку українських земель?​

Протягом другої половини XVIII ст. в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії відбулися значні зміни. Наприкінці XVIII ст., як вже зазначалося, на українські землі в складі Російської імперії було поширено загальноімперський становий поділ. За жалуваними грамотами Катерини II, усе населення поділилося на чотири головні "роди людей": дворянство, духівництво, "міських обивателів" та "сільських обивателів". Козацтво як окремий соціальний стан ліквідовувалося. Козацька старшина набула однакових прав із російським дворянством: володіти землею й продавати її разом із прикріпленими до неї селянами, мати власний суд, звільнятися від усіх податків і тілесних покарань.

Сільське господарство було основною формою життєдіяльності населення. Торгівля і промисловість залишалися слаборозвинутими навіть у порівнянні з Росією. Найважливішою зміною в українському сільському господарстві стало освоєння земель на Півдні. Незважаючи на збільшення посівних площ і на високу якість грунтів, продуктивність праці істотно не змінилася. Урожайність була вкрай низькою (збір зерна лише в 3–4 рази перевищував посіяне). Це пояснюється запровадженням кріпосницьких відносин, застарілим реманентом та методами господарювання. При загальній млявості розвитку українського села все ж були помітні певні зміни. Наприкінці XVIII ст. були впроваджені нові культури – кукурудза, картопля. Завоювання Росією Чорноморського узбережжя відкрило шлях хлібній торгівлі через чорноморські порти.

Почало поширюватися використання найманої праці малоземельних та безземельних селян, заробітчан, бурлаків, голоти, а також зростання поряд із відробітковою рентою (панщина) грошової. Це сприяло втягуванню українського села в товарно-грошові відносини. Великі землевласники почали вкладати кошти в розвиток сільськогосподарського виробництва. Першою ознакою цього процесу стала поява значної кількості млинів як водяних, так і вітряних. Почалося масове будівництво гуралень. На середину XVIII ст. у кожному полку Гетьманщини налічувалося їх не менше 50. Інші землевласники брались за розведення племінної худоби. Помітного розвитку отримала й торгівля, незважаючи на відсутність транспорту і нормальних шляхів сполучення. Внутрішня торгівля зосереджувалася на ярмарках та базарах. На Лівобережжі щороку збиралося близько 390 ярмарків, а на Слобожанщині - понад 200. Найбільші ярмарки відбувались у Ніжині, Ромнах, Києві, Переяславі, Харкові.

Українські купці розвивали зовнішню торгівлю й були відомі на ринках Вроцлава, Відня, Константинополя (Стамбула), Ґданська, Лейпцига, Ясс. Традиційними товарами, які вивозилися на продаж з України, були прядиво, худоба, тютюн, хліб, горілка тощо.

Із розвитком товарно-грошових відносин значні зміни відбуваються також у ремеслі. Цехове виробництво дедалі більше орієнтується на ринок, набуває поширення використання вільнонайманої праці.

Незважаючи на всі перепони, продовжували розвиватись і мануфактури. В основному це були мануфактури з виробництва посуду (фарфорового, скляного), паперу, які належали переважно великим землевласникам й церкві. У той же час були створені казенні суконні мануфактури на Слобожанщині з використанням праці приписних селян.

Розвиток торгівлі, ремесла, мануфактур стимулює зростання міст. Найбільшими містами були Київ (42 тис. жителів), Ніжин, Охтирка, Харків. Проте відбуваються зміни в національному складі міського населення: зростає кількість євреїв і росіян.

Соціальні зрушення й економічний розвиток Лівобережжя і Слобожанщини в другій половині XVIII ст. означали поступове входження цих регіонів до системи всеросійського ринку, що мало помітний вплив на господарське життя України і Росії. Зростання попиту на українські товари в Росії спричиняє збільшення їх виробництва і активізацію торгівлі. Разом із тим, економічна самостійність українських земель у загальноімперській економічній системі зникає.

Таким чином, на кінець XVIII ст. у соціально-економічному розвитку Україна перетворилась у звичайну провінцію Російської імперії, а над українським народом нависла загроза асиміляції.

Объяснение:

ответ:

объяснение:

1 муравьи уничтожают вредных насекомых.

2. муравьи являются распространителями семян некоторых видов растений. у этих растений к семечку пристроен вкусный приросток, который заставляет муравьев тащить семечко (например семена фиалки) .

3. муравьи из плотной почвы делают рыхлую, обогащенную кислородом и минеральными веществами почву. в результате их жизнедеятельности, даже тяжелая глинистая земля становится рыхлой как пух.

4. муравьи пасут тлей и заносят их на различные растения. за это их не любят садоводы и огородники. но, тля выделяет сахара, которые собирают муравьи, если тля без муравьев, то эти выделения забивают листовые пластинки и растение оказывается угнетенным.

5. муравьи распространяют споры белых грибов. там где много муравейников в лесу, белые грибы нужно искать вдоль их дорожек.

6. муравьи являются кормом для многих лесных обитателей. дятлы, барсуки, медведи, ежи любят полакомиться муравьями и их яйцами и личинками.

7. яйца и личинки муравьев рыбаки используют для рыбной ловли.

8. человек использовал муравьев для лечения различных заболеваний. наши предки садились в муравейник при проблемах с суставами.

9. муравьиная кислота собиралась как ценное лекарственное средство.

к сожалению, количество муравейников в наших лесах резко сокращается и все эти блага исчезают вместе с ними.

а) какой объем продукции выберет фирма, если рыночная цена составит 3 руб., 5 руб., 7 руб., 9 руб.?

б) какую прибыль получит фирма, если рыночная цена составит 3 руб., 5 руб., 7 руб., 9 руб.?

в) постройте кривую рыночного предложения при условии, что в отрасли имеется 1000 фирм, и все они имеют такую же функцию общих издержек, как показано выше.

г) если функция рыночного спроса выглядит так, как показано ниже, то какова будет равновесная цена продукта?

д) какова величина объема выпуска каждой фирмы?

е) какую прибыль будет получать каждая фирма?

а) Для того, чтобы определить какой объем продукции выберет фирма при разных уровнях цены, необходимо рассчитать величину предельных издержек фирмы.

Расчет предельных издержек фирмы в зависимости от объема выпуска представлен в таблице.

Предельные издержки (MC) – это затраты, связанные с производством дополнительной единицы продукции.

Фирма будет выбирать такой объем производства, который позволит ей получить максимальную прибыль. В свою очередь, для того чтобы получить максимальную прибыль, фирма должна наращивать объем производства и продаж до тех пор, пока каждая дополнительная единица продукции является прибыльной. Для определения такого объема выпуска необходимо сопоставить величину предельных издержек и предельного дохода. Если предельный доход больше предельных издержек, то дополнительная единица для фирмы прибыльна, в противном случае – убыточна. Значит оптимальный объем производства для фирмы – это объем, при котором MR=МС.

В условиях совершенной конкуренции фирма является ценополучателем. Кроме того ее доля на рынке настолько мала, что она может реализовать любой объем продукции по одинаковой цене. То есть в условиях совершенной конкуренции предельный доход фирмы равен цене. Таким образом, правило максимизации прибыли для совершенной конкуренции выглядит как равенство цены и предельных издержек (P = MC).

Если Р ˃ МС – дополнительная единица приносит фирме прибыль.

Если Р ˂ МС – дополнительная единица приносит фирме убыток.

Следовательно, при цене 3 рубля объем продукции, который выберет фирма, составит 1 единицу (МС=2, 2<3).

При цене 5 рублей - 2 единицы (МС=4, 4<5).

При цене 7 рублей - 3 единицы (МС=6, 6<7).

При цене 9 рублей - 4 единицы (МС=8, 8<9).

б) π = TR – TC, где

π – прибыль;

TR – общий доход;

ТС – общие издержки.

TR = Р × Q, где

Р – цена;

Q – количество проданного товара (выпуск).

π = Р × Q – ТС

π = 3 × 1 – 12 = - 9 руб.

При цене 3 руб. фирма получит убыток 9 руб.

π = 5 × 2 – 16 = - 6 руб.

При цене 5 руб. фирма получит убыток 6 руб.

π = 7 × 3 – 22 = - 1 руб.

При цене 7 руб. фирма получит убыток 1 руб.

π = 9 × 4 – 30 = 6 руб.

При цене 9 руб. фирма получит прибыль 6 руб.

в) Объем рыночного предложения складывается из объема предложения отдельных фирм. Так как в отрасли имеется 1000 фирм с одинаковой функцией издержек, то для определения рыночного объема предложения при каждом уровне цены необходимо умножить объем предложения отдельной фирмы при каждом уровне цены на 1000.

г) Равновесная цена – это цена, при которой объем спроса равен объему предложения (Qd=Qs). Таким образом, как видно из таблицы, равновесная цена равна 5 рублям (Qd=2000 = Qs=2000).

д) Величина объема выпуска каждой фирмы составит 2 единицы (объем выпуска в условиях равновесной цены).

е) Каждая фирма при цене 5 руб. и объеме выпуска 2 ед. будет иметь убыток 6 руб. (расчет убытка был произведен в п. б)).

Объяснение: сорян бро) если не так сори