В основі багатьох проблем, пов'язаних з репродуктивним здоров'ям, лежить незнання людиною основ репродуктивного здоров'я та шляхів його збереження.
Відповідальне ставлення до статевого життя іб життя - все це визначає стан репродуктивного здоров'я людини і, як наслідок, впливає на якість і стабільність відносин у родині і на самопочуття в цілому.
Репродуктивна (призначена для розмноження) система людини закладається, як і багато інших систем органів, ще в період внутрішньоутробного розвитку. А ставлення до репродуктивного здоров'я у дитини формується в дитинстві і юнацтві. Спочатку ця функція лежить на її батьках, а потім і сама людина приймає естафету з догляду за своїм організмом. Запорукою благополучного становлення і функціонування репродуктивної системи майбутнього малюка є нормальний перебіг вагітності та пологів у мами.
Дуже поширеною є думка про те, що тільки здорова жінка може народити здорову дитину. Але є докази й того, що зі 100 пар, які не можуть мати дітей, у 40-60% випадків причина полягає саме в чоловічому безплідді, яке може бути викликане інфекціями, що передаються статевим шляхом, впливом на чоловіче здоров'я несприятливих умов навколишнього середовища, а також шкідливих звичок.
Саме тому таким важливим аспектом здоров'я майбутньої дитини є збереження репродуктивного здоров'я обох його батьків - і мами, і тата. У той же час, саме репродуктивна система жінки забезпечує зародження нового життя, розвиток і виношування вагітності, і, нарешті, пологи.
Объяснение:
Жіночі статеві органи поділяються на внутрішні і зовнішні.
Зовнішні органи:
статеві губи,
піхва,
промежина.
Внутрішні органи:
матка,
шийка матки,
маткові труби,
яєчники.
Одна з найвідоміших комедій Мольєра — «Міщанин-шляхтич». Її головний герой — пан Журден, людина, яка нажила собі багато грошей, але була зовсім не аристократичного походження. Журден усіма силами прагнув зрівнятися з представниками вищого світу і робив для цього усе можливе. Він не розумів, що з боку це виглядало досить комічно і ніяк не могло його зробити справжнім аристократом.
Щоб зрівнятися зі шляхтичами, герой комедії винайняв для себе вчителів фехтування, танців, музики і навіть мови. Вчителі швидко зрозуміли недолугість свого учня і, граючи на його почуттях, почали його використовувати як можливість гарно заробити. Розмовляючи між собою, вчителі пана Журдена визнавали, що той хоча і вдавав із себе галантного шляхтича, але абсолютно нічого не тямив у науках і мистецтві. Проте він добре платив, і це для них було найголовнішим.
Це, може, було і добре, що пан Журден був людиною темною і аплодував кожній нісенітниці. Та за його гроші Журдену прощали всяку дурість і його вчителі, і його так звані «друзі». До речі, друзі героя комедії, як і його вчителі, теж користалися його недолугістю і просто тягнули з нього гроші.
Можливо, бажання пана Журдена вивчати мистецтво, науки і культуру поведінки можна було б і привітати, якби усі свої зусилля він не спрямовував лише на те, щоб просто виглядати шляхетним в очах оточуючих. До того ж, Журден через складність наук відкинув усі процеси мислення і логіку, віддавши перевагу найбільш простій орфографії. Адже це заняття не вимагало від нього майже ніяких розумових зусиль.
На щастя, родина пана Журдена не розділяла його честолюбних прагнень і реально оцінювала стан речей. І коли пан Журден відмовився віддати заміж свою дочку Люсіль за звичайного юнака з міщан, його друзі влаштували справжню виставу зі сватанням дівчини. Завдяки маскараду Журден погодився віддати Люсіль за «сина турецького султана», а при цьому ще й отримав найпочесніший у світі чин, вигаданий під час вистави — чин «мамамуші».
За законами комедійного жанру, звісно, п’єса Мольєра «Міщанин-шляхтич» має щасливий кінець. Комедія закінчується одруженням Люсіль і її коханого, а також весіллям маркізи та графа. А турки, які танцювали на весіллі, били пана Журдена шаблями і разом з муфтієм промовляли: «Бийте, бийте, не жалійте!», потім били ще й ціпками, а муфтій промовляв: «Не стидатись, не кричати, — коли хочеш паном стати!».
Таким чином Мольєр і висміяв, і фізично покарав головного героя своєї комедії — недолугого пана Журдена, який за будь-яку ціну прагнув стати шляхтичем. Щодо цього персонажа, то в одному зі своїх афоризмів оптиміст Мольєр висловився так: «Що б не говорили, є в людині щось незвичайне — таке, що ніякі вчені не можуть пояснити». І з цією безумовно мудрою думкою неможливо не погодитися.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Выборочный диктант. Послушай предложения (их прочтёт учитель Постарайся на слух определить, в каких словах есть орфограмма Буква ь после букв
ответ к заданию по русскому языку