Составьте текст-рассуждение о том, что слова воздух, сон - это имена существительные.

решение к заданию по математике
 

неспецифической реакцией организма на любое предъявленное требование. то есть любое изменение условий, требующее  адаптации организма, является стрессом. при этом изменение может быть вызвано как негативными, так и позитивными факторами. негативными эти изменения становятся тогда, когда их становится слишком много и организм не успевает адаптироваться к ним. например, хронический стресс на работе, когда человек месяцами находится в нервном и напряженном состоянии, вызывает истощение организма. позитивный стресс (позитивные эмоции, встречи с друзьями и т.д.) тоже является стрессом для организма, но он полезен и нужен. более того, стресс необходим для выживания. по мере того как наш организм адаптируется к окружающей среде, он становится сильнее, выносливее, более выживаемым.

мы можем говорить о том, что простое напряжение перерастает в стресс в обычном понимании этого слова, когда это напряжение длится слишком долго. человек постоянно приспосабливается к окружающей среде за счет глубинной энергии приспособления. если  стрессовых факторов  становится слишком много, эта энергия исчерпывается, и тогда стрессом становится любая незначительная неприятность

объяснение:

потому что каждый человек реагирует на один и тот же фактор по-разному, в зависимости от того, насколько он готов адаптироваться к окружающей среде. исходя из того, что этот порог является сугубо индивидуальным, важно, чтобы каждый человек пополнял свою глубинную энергию адаптации, чтобы у него всегда был внутренний психологический резерв, определяющий способность адаптироваться, реагировать на изменяющиеся факторы, но при этом не чувствовать дискомфорт

Відповідь:

Цю новелу вирізняє динамічний сюжет і зразкова композиція. О. Генрі використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв'язкою. Отже «Останній листок» має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу молодої дівчини Джонсі, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв'язання в кінці новели, коли стає відомо чим пожертвував старий художник заради порятунку молодої дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватись, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.

Описане в «Останньому листку» психологічне підґрунтя, на якому зав'язується сюжет — не авторська вигадка, а науково доведений факт. Ще з кінця XIX століття психіатри звернули увагу на зв'язок між психологічним станом людини і фізичним станом її здоров'я. Для багатьох хвороб було доведено можливість виникнення на тлі стресу, депресії. Позитивне або негативне самонавіювання також відіграє важливу роль у динаміці одужання: статистично доведено, що позитивно налаштовані оптимістичні люди, особливо за підтримки близьких, одужують швидше, ніж песимісти або самотні особи. Втім, у цій новелі присутня й наукова неточність. Заради художньої образності О. Генрі описав листопад на плющі, хоча в дійсності ця ліана є вічнозеленою.

Пояснення: