Василь Биков брав участь у Другій світовій війні і вважав обов'язком розповісти правду про неї. Письменник розповідав про свою зустріч з реальною полонянкою "в смугастій куртці і темній спідничці", яка шукала Івана: "Зрозуміло, Іванiв у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона розшукувала. Ми запитали, якого саме Івана вона шукає. Дівчина розповіла приблизно наступне: її звуть Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування військового заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні, без теплого одягу, перейшли гірський хребет і одного разу в туманний ранок напоролися на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули в табір, а що сталося з Іваном, вона не знає". Вісімнадцять років по тому письменник написав повість, яка мала кілька робочих назв. Одна з них – "Про що шумлять клени". У першій редакції повісті Іван убивав Джулію, не бажаючи віддати на поталу фашистам своє кохання.
Что надо парням? Недавно узнала. , Надежных друзей, перспектив грандиозных, Жилищ пятикомнатных и пятизвездных, Носков одноразовых целый запас, Везде проходить «фейс-контроль» один раз, Чтоб тачка своя была лучше и круче, Бензин бесконечен, погода без тучек, Гаишников добрых, без пробок дороги, Подругу, чтоб от ушей росли ноги, Чтоб денег она никогда не просила, Про замуж молчала и пиво носила, Начальник хвалил чтоб за ум и отвагу, И премии он выдавал, без напрягу, Оклад повышался, коллектив уважал, И рос, в связи с этим со всем, капитал, Чтоб кошка «Масяня» была всем довольна, Спала где-то рядом и мяукала скромно, Ещё хорошо бы её приучить: Готовить, стирать, на работу ходить. Ах, да и, конечно, побыть президентом, Еще рок-звездой и также легендой. И если всё правда, что я излагаю, Всё это тогда я тебе и желаю!!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ответ к заданию по русскому языку
