Трёх художников попросили нарисовать лес. Вот что у них получилось. Как ты думаешь, почему все рисунки получились разные? Выбери один рисунок. Устно опиши, какой лес на нём изображён.

ответ к заданию по русскому языку
 

ця тра­гедія (вре­мя її ппрпрозта­алев­доі ніз­везт­но) — одна із частін трі­ло­гіи, в сдолад довідо­рой вхо­ди­ли так­же «Осво­бож­ден­ный Про­ме­тей» (до нас дійшли отрыв­ки цієї тра­гедии) и «Про­ме­тей-Огне­но­сец». В осно­ву її поло­жен гре­че­ский міф о  титані Про­ме­тее, всту­пив­шем в еди­но­бор­ство с Зев­сом и похи­тив­шем для людей вввогонь. В борь­бе Зев­са с тита­на­ми Про­ме­тей высту­пал преж­де на сто­роне Зев­са, но, коли цар богів вирішив истре­бить люд­ской рід, заме­нив його новим поко­ле­ни­ем, Про­ме­тей вос­ста­ет про­тив це­го и при­но­сит людям небес­ный огонь, сим­вол созида­тель­ной жиз­ни. За это бог-куз­нец гефест по при­ка­за­нию Зев­са при­ко­вы­ва­ет Про­ме­тея к ска­ле. Стра­да­ния не можуть сло­мить тита­на, и в фина­ле тра­гедии зевс насы­ла­ет на нього бурю. Про­ме­тей про­ва­ли­ва­ет­ся в пре­ис­под­нюю. Эсхил исполь­зу­ет міф о Про­ме­тее, щпро выра­зить свою нена­висть к дес­по­тиз­му и тира­нии, угро­жаю­щим про­грес­сив­но­му раз­ви­тию чело­ве­че­ства. Зевс вопло­ща­ет в тра­гедии тем­ные сили. йому про­ти­во­по­став­ля­ет­ся Про­ме­тей, кото­рый вос­ста­ет про­тив само­вла­стия и совер­ша­ет  подвиг, борючись за сча­стье людей. образ бого­бор­ца Про­ме­тея, похи­тив­ше­го для людей небес­ный огонь, став сим­во­лом борь­бы за про­гресс, за осво­бож­де­ние чело­ве­че­ства от кайданів угне­те­ния. цей образ ока­зал огром­ное вли­я­ние на миро­вую лите­ра­ту­ру, зайняв вид­ное місце в твор­че­стве Воль­те­ра, гете, Бай­ро­на, Шел­ли. К обра­зу Про­ме­тея неод­но­крат­но обра­щал­ся в сво­их роботах маркс. Об эсхи­лов­ском Про­ме­тее писав Белин­ский. Горь­кий в сво­ей мови на Пер­вом з'їзді писа­те­лей назвав Про­ме­тея в чис­ле наи­бо­лее яскравих типів геро­ев, создан­ных фольк­ло­ром.

Объяснениедпрпро      а до відомо, мізто рім зазнувалі легендарні браті Ромул і рем. вввіні булі рідом з мізта Альба-Лвінга, що належав одалему з латінзькіх племен. Но колі рїм зтав велічезнім і зильним державою, римляни вирішичи, що мати серед предків виключно місцевих італійських козопазів ні занадто понтово. ось якщо б римляни відбувачися від якого-нибудь всім відомого прославленого в переказах наріду, а ще краще — від вечикого героя, було б куди крутіше. И ввони знайшли зібі такого героїчного предка. Им став еній, герой з трої, який залишив свою батьківщину після падіння міста. ця легенда става загальноприйнятою у римлян далеко ні відразу. давньогрецький історик I в. до н.е. діонісій Галикарнасский прзводить три відомі йому версії походження римлян: з італії, з лівії и з греції. В останньому випадку є в виду грецькі колоністи, здавна жили на апеннінському півострові. однак сам діонісій двідримувався версії, що походження римлян змішані греко-италийское. В то же час діонісій прзводить и римську версію, що Ромул и Рем були синами Энія. виходило, що місто Рим був побудований другим поколінням троянських біженців. давньоримський історик тит Ливий в головному праці своєю життя «історія від підстави міста», починає історію рима безпосередньо с руйнування трої и відплиття Энея. У нього вже немає з думок, що саме еней був прабатьком римлян. остаточно в свідомості римлян цю версію закріпив великий давньоримський поет вергілій. В епічної поемі «енеїда», закінченою к 19 г. до н.е., он докладно описує історію життя Энея. По версії Вергилия, еней со своїми домоч адцамі висадився в італії и разом с місцевим плем'ям латинов заснував місто Лавиний, його син Асканий в свою чергу будує місто Альба-Лонга, а Рим засновують нащадки Аскания Ромул с Ремом. праця Вергилия стал офіційної версією римської історії, на нього посилалися патриції, виводячи свій род від персонажів цієї поеми. однак с точки зору сучасної історії, такого бути не могло. Троя впала приблзно в 1200 г. до н.э., а Рим був заснований в 750-е г. до н.э. навіть якщо хтось з троянців доплив до італії, що цілком можливо, они б давно розчинилися серед місцевих племен. звідки же римляни взяли ідею о своєму походження від троянців? Как и багато інше, ця теорія  була запозичена ними у етрусків. задовго до римлян, етруски вважали, що колись припливли в італії з малої азії. А яке в то час існувало саме відоме малоазіатське царство? Троя, зрозуміло. Из цього етруски робили логічний виводи д о томуу, що они нащадки троянців. По цієї причини образ Энея був дуже популярний в Этрурии. археологи знаходили його зображення на етруських вазах, в місті Лавинии (том самому, звідки римляни виводили род засновників Альба-Лонги) знайдена стела с  присвятою Энею. більш того, в 1972 році знайшли етруську гробницю со слідами жертвоприношень духу предка. причому цим предком названий саме еней! здавалося б, легенда знаходить реальну основу. на жаль, з'ясувалося що це лише кенвідаф, т.е. «помилкова гробниця», просто камінь без останків під ним. свого роду пам'ятник Энею, а не його реальне поховання. відомо ще одне аналогічне культове місце и теж етруського походження. В 4 км від міста Лавиний, там, де по легендою висадився еней, існувало святилище из 13 вівтарів, витягнутих в лінію всього в 200 метрах от берега. То є етруски, а можливо и латиняни, дійсно вважали Энея своїм предком. От них цю віру успадкували римляни. сучасна археологія не може сказати достовірно, існував ли колись троянець еней, доплив ли он до італії и заснував ли там какое-либо поселення. можна лише сказати, що гомеровские гімни, в яких вперше згадується цей герой, відносяться к VII століття до н.э. самий древній вівтар Энея в італії датується VI століттям до н.э. То є культ цього героя виник через півтисячі років після падіння трої. враховуючи традицію усно переказу подій троянської війни, складно сказати, наскільки достовірна ця історія. Сам місто Троя існував, хтось из троянців врятувався після падіння міста, а ось що с ним стало далі — можна лише будувати здогадки.