Святослав Игоревич почти всю свою жизнь провёл в походах. Покажите на карте направления его походов. Обозначьте места и подпишите годы важнейших сражений

Поход 996-997 гг.: Во главе со Святославом Игоревичем русское войско покорило вятичей, затем двинулось на Волжскую Булгарию. В 966 г. состоялось сражение у города Ошель. Затем войско спустилось вниз по Волге и в 967 году состоялось сражение у города Итиль в низовьях Волги. В этом же 967 году Святославом Игоревичем была захвачена крепость Семендр на Северном Кавказе, а затем войско направилось в сторону Крыма, где князь присоединил к русским Землям Тмутаракань и Корчев (Керчь). В эти же годы состоялся завоевательный поход в Хазарский каганат. Была завоевана крепость Саркел (Белая Вежа), а земли также присоединены к Древнерусскому государству.

Поход 968-971 гг.: Святослав Игоревич с десятитысячной дружиной вторгся в Болгарию и захватил город Переяславец в 968 году. Затем ему пришлось вернуться в Киев, чтобы отбить столицу Древнерусского государства от печенегов. Однако в 970 году князь возобновил поход, но уже взял с собой  60 тысяч воинов. Практически без боёв войско заняло города Плодив и Андриаполь, а затем, в 970 году произошло сражение за город Аркадиополь. Затем князь с дружиной в 971 году завоевал города Преслав и Доростол. В этих сражениях Святослав Игоревич был тяжело ранен и вынужден был заключить мирный договор с Византией. 

Відповідь:

Щоб урятувати степ, замало підтримувати невеликі степові фрагменти, адже це не дозволить нам зберегти степові екосистеми загалом. Тому пріоритет — це відновлення мережі взаємопов’язаних степових та напівстепових угруповань. Дуже важливо позбутися в цих районах факторів, які змінюють мікроклімат (ставів та лісосмуг), при одночасному масовому підсіві сумішей насіння та куртин основних видів, що визначають обличчя степу. Необхідно пропагувати тут знищення заносних видів. Одночасно слід розробити й відпрацювати на степових територіях, які ще збереглися, методику розселення степових тварин, що стабілізують степ. Найбільше проблем вчені пов’язують із відтворенням природних пасовищних впливів ратичних. Цей фактор визнається одним із найголовніших для підтримання степу. Втім, на території України не збереглося степових видів ратичних, тим більше таких, які могли б існувати в умовах напівприродної степової екомережі. З огляду на це, слід звернути увагу на коня Пржевальського. Ця тварина вже досить довго випробовується в умовах напіввільного випасу у Великому Чапельському поді «Асканії-Нової». Непогані результати її натуралізації в Зоні відчуження ЧАЕС. Коня Пржевальського не можна вважати чужим видом, адже це єдиний підвид дикого коня тарпана, що зберігся до наших часів. Слід відзначити, що він менше цікавить пожадливих людей, ніж навіть здичавілий свійський кінь. Водночас саме коні мають оптимальну площу ратиць, щоб не викликати ущільнення степових ґрунтів. Коні об’їдають, але не виривають із корінням степові трави, а взимку виїдають підріст чагарників та дерев, що сприяє підтриманню степу. В умовах напівпустель Приазовсько-Причорноморської смуги перспективним видається інший аборигенний вид України — кулан, досвід утримання якого набуто на острові Бірючий (Азово-Сиваський національний парк). Створення мережі взаємопоєднаних степових і напівстепових територій — степової екомережі — дозволить визначати спеціальні ділянки, придатні для гніздування степових птахів,

Пояснення:

Uchrashuvda tuman xalq ta’limi bo‘limi vakillari, Kosonsoy Transport va aloqa kasb-hunar kolleji direktori Islomjon Muminov, maktab o‘qituvchilari hamda yuqori sinf o‘quvchilari ishtirok etishdi. Uchrashuvda so‘zga chiqqanlar kitob va uning shaxs hamda jamiyat rivojidagi o‘rni haqida hayotiy misollar asosida qiziqarli fikrlar va maslahatlar berdilar.

O‘quvchilar o‘zlarining qiziqtirgan savollariga javoblar oldilar. Uchrashuv so‘ngda TIQXMII prorektori maktab kutubxonasiga va a’lochi hamda iqtidorli talabalarga aniq va tabiiy fanlarga oid, shuningdek, ma’naviy va ma’rifiy va badiiy yo‘nalishlardagi qiziqarli kitoblarni topshirdi.