Кто стоял во главе рода?

Первая мотивация не слишком хороша. Люди или уходят от мира, или идут к Богу. Тот, кто думает, что монастырь - уютное убежище от повседневных проблем, глубоко заблуждается. К сожалению, сегодня во многих русских монастырях процветает самое настоящее мракобесие. Монахам и послушникам вбивают в голову антинаучные представления. Случается даже, что обитель превращается в самую настоящую секту... можно стать монахом и не уходя в монастырь. Так происходит с людьми, которые хотят стать священниками, не женившись, и при этом рассчитывают стать со временем епископом. Это высший статус в иерархии Церкви. В Православии епископ - это всегда монах.

Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрові комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися найчастіше за рахунок іншої людини і, як правило, нечесними методами. Викриваючи таких спритних людців, Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити.

Мольєр обстоює в комедіях не лише вільнодумство ("Тартюф"), а й терпимість до людини. За незначними винятками, його персонажі викликають у глядача не гнів, а веселий сміх. Мольєр вірив у високу шляхетність людини. За його переконаннями, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

Російський драматург Олександр Грибоєдов частково використовував сюжет Мольєрової комедії "Мізантроп" для п'єси "Горе з розуму". Українські корифеї театру на рубежі ХІХ-ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет "Мартина Борулі" Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла Кропивницького "Глитай, або ж Павук" дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана у "Камінному господарі".

Подробнее - на -

Объяснение: