Какие отрицательные черты они отмечают у этого политического деятеля?

Б.А.Рыбаков отмечал, что Владимир Мономах — это, прежде всего, живой человек, который был честолюбив и не гнушался никакими средствами для достижения цели. Н.И. Костомаров подчеркивал, что в поступках князя проглядывали пороки времени, воспитания и среды, в которой он жил. Таково, например, убийство двух половецких князей Итлара и Китана, которые прибыли в Переяславль с намерением нарушить мир с Владимиром. Завещая сыновьям умеренность в войне и человеколюбие, сам Мономах сознавался, что при взятии Минска, с целью наказать князя Глеба Минского за союз с половцами, не оставлено было в живых «ни челядина, ни скотины». Наконец, он хотя и радел о Русской земле, но и себя не забывал: наказывая князей действительно виноватых, отбирал их уделы и отдавал своим сыновьям.

спочатку текста і в кінці деякі нагадування.

Объяснение:

!Зверніть увагу на правильне форматування та оформлення реферату згідно з вимогами вашого навчального закладу чи викладача!

Урбоекологічне планування та проєктування є важливою темою для дослідження в рамках реферату з екології або урбаністики. Ця тема пов'язана з розвитком і плануванням міського середовища з орієнтацією на збереження та поліпшення якості навколишнього середовища.

Урбоекологічне планування та проєктування передбачають врахування екологічних аспектів під час розробки міських планів, інфраструктури, житлових районів, зелених зон, транспортних систем і інших аспектів життя в містах. Це охоплює такі питання, як енергоефективність будівель, використання альтернативних джерел енергії, управління водними ресурсами, поводження зі стічними водами, зелене будівництво, збір та переробка відходів, раціональне використання природних ресурсів та багато іншого.

Урбоекологічне планування та проєктування спрямоване на мінімізацію впливу міського середовища на екосистеми, забезпечення екологічно чистого простору для проживання та роботи, оптимізацію використання природних ресурсів та зменшення викидів забруднюючих речовин. Основні принципи урбоекологічного планування включають збереження природних елементів, створення зелених зон та парків, раціональне використання енергії та водних ресурсів, розвиток екологічно безпечного транспорту та інфраструктури.

В рамках урбоекологічного планування та проєктування розробляються комплексні плани розвитку міст, враховуючи соціальні, економічні та екологічні аспекти. Це може включати зонування територій залежно від їхнього функціонального призначення, розробку екологічних стандартів та нормативів, розміщення зелених зон та просторів відпочинку, раціональне планування транспортної мережі, енергоефективне будівництво та використання альтернативних джерел енергії.

Урбоекологічне планування та проєктування сприяє створенню здорового, екологічно чистого та комфортного міського середовища, покращенню якості життя мешканців і збереженню біорізноманіття.

У рефераті можна дослідити принципи та методи урбоекологічного планування та проєктування, вивчити приклади успішних проектів урбоекологічного розвитку, описати інструменти та підходи, що застосовуються для покращення екологічної стійкості міст. Також можна розглянути вплив урбоекологічного планування на якість життя мешканців, здоров'я та добробут населення.

У рефераті можна також зазначити важливість урбоекологічного планування для сталого розвитку міст та стратегії боротьби з кліматичними змінами, забрудненням довкілля та іншими екологічними проблемами.

Для підтвердження висновків та аргументації рекомендується використати актуальні наукові джерела, статистичні дані, приклади конкретних проектів урбоекологічного планування та проєктування в різних країнах.

Гетьманщина була періодом української історії, коли на території України існували різні гетьманати (козацькі держави) під керівництвом гетьманів. Часи Руїни (початок 17 століття) були складними і включали у себе ряд війн, конфліктів та політичних перемін.
Прорахунки та здобутки гетьманів України часів Руїни можна оцінювати з різних точок зору. Деякі гетьмани, наприклад Богдан Хмельницький, здійснили значні військові перемоги та досягли певної автономії для України. Інші гетьмани, такі як Іван Виговський, змагалися за незалежність, але зазнали поразок від московського царства.
Щодо причин, які сприяли тому, що Гетьманщина не змогла об'єднатися, можна виділити наступні фактори:
1. Зовнішні вторгнення: Велике князівство Московське та Річ Посполита бачили в Україні свої територіальні інтереси і намагалися контролювати гетьманати. Це призводило до конфліктів і роздробленості серед гетьманів.
2. Внутрішні суперечності: Гетьманська влада була неоднорідною, існували конфлікти між гетьманами, старшинами та різними фракціями козацького стану. Це призводило до внутрішнього розколу і недостатньої спроможності до єдності.
3. Економічні проблеми: Війни та зовнішні вторгнення спричиняли зруйнування та економічні труднощі в регіоні.