Как делают кошки ? Мяу или гав

ответ:мяу

Объяснение:

Благодаря своими уникальными голосовыми связками делают конечно же МЯУ!

В1900 г. на Олимпийских играх в соревнованиях по конному и парусному спорту, гольфу, теннису и крокету, впервые приняли участие женщины. При этом, женщины в состав МОК вошли только в1981 г.
Во Всемирных женских играх (название «Олимпийские игры» для них вызвало возмущение ИААФ и МОК) 1926 г. в Гетеборге участвовало 92 спортсменки из 15 стран. Программа состояла только из легкоатлетических видов.
Следующие женские Иры в Праге. Программа включала уже не только легкую атлетику, а также баскетбол и гандбол. Успех этих Игр заставил МОК изменить свое решение, и женская легкая атлетика все-таки попала в Олимпийские игры 1932 г. Но Алиса продолжила свою борьбу, решив, как истинная феминистка, «добить» мужчин. Она потребовала исключить женские дисциплины из программы, чтобы дамы могли проводить свои независимые Игры. Ее призыв остался без ответа, но явно не без внимания: в 1936 г. в Берлине женская легкая атлетика была представлена большим числом видов, хотя и не всеми, которые предварительно заявлялись. В 1936 г. ФСФИ полностью передала руководство женскими дисциплинами легкой атлетики ИААФ, а вскоре была распущена. Главная задача была выполнена – женская легкая атлетика закрепились в олимпийской программе.

Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.

Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.

Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.

Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.

Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…

Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.

Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.