Чем занимались в старину наши предки? Какие орудия труда они придумали?

Чтобы выжить наши предки должны были приспособится к природным условиям.  Они учились добывать пищу, побеждать холод и болезни,   бороться   с   хищными   животными.   По   древним   рисункам   и археологическим   раскопкам   историки   узнали.   Что   раньше   охотились, рыбачили, бортничали. Охотились на диких животных с помощью лука со
стрелами, деревянного копья, каменного топора и праща. Сети плели из конопли или льна, ловушки из ивовых прутьев. Для получения прямот использовали веретено

Усі ми народжені людьми. Але по-різному розуміємо, що означає «бути людиною». Кожен з нас має чітко знати або хоча б уявляти, хто це – людина. Звичайно, ми можемо сказати, що людина – це просто біологічна істота, яка наділена інтелектом. Але не слід забувати і про емоції, почуття, самоусвідомлення.

Бути людиною непросто. У наш час часто забувають про те, які якості її вирізняють. Усі зайняті побудовою кар’єри, освітою, досягненням певних цілей. Це, звичайно, не погано, але саме під час цього часто ми забуваємо, що ми, перш за все, люди. Для того, щоб вважати себе справжньою людиною, ми повинні мати такі якості, як милосердя, доброту, чесність, вміння співчувати та здатність до самопожертви. А все це зовсім не просто.

У нашому житті можна навести безліч прикладів, коли люди заради кар’єри та грошей забувають, як це – бути людиною, втрачаючи всі людські якості. Дуже рідко можна зустріти тих, хто, досягши найвищих висот, залишився людиною.

У творах багатьох українських письменників піднята вищезазначена проблема. Зокрема, багато уваги приділяла їй О. Кобилянська. У її повісті «Людина» ми бачимо, як розуміє значення цього слова головна героїня – Олена і, відповідно, сама письменниця. Для дівчини найважливішою ознакою людини було те, що вона може самостійно приймати рішення. Тобто, є вільною. На жаль, і сьогодні ми часто обмежені у цьому праві: живемо відповідно до життєвих обставин, загальноприйнятих норм. Це, звичайно, не може не обмежувати. Тобто, людина має бути вільною, і з цим не можна не погодитися.

У яких же випадках людина втрачає свої людські якості? Як ми вже говорили, це часто відбувається через гроші чи прагнення збагачення. Як приклад можна навести іншу повість О. Кобилянської – «Земля». У цьому творі ми можемо гати братовбивство заради землі. Земля тут виступає як запорука матеріального благополуччя, і Сава не в свого рідного брата заради неї. Як на мене, його не можна вже вважати людиною, адже він підняв руку на одного з членів своєї родини. Сава втратив найголовніше – себе, і ніяка земля чи статки не зможуть зробити його щасливим.

Тож, на мою думку, людина – це, перш за все, цілісна особистість, яка прагне цей світ у кращий бік. І робить вона це, змінюючи себе і розвиваючись. Людина – це істота, здатна до співчуття та чистих і щирих почуттів, яка може пожертвувати собою заради близьких. Неможливо залишатися людиною, коли думаєш лише про себе та власну вигоду, зневажаєш інших. Тож бути людиною – нелегка праця, і не кожен, хто народжений людиною, залишається нею протягом усього життя.

Өте ерте заманда-миллиондаған жылдар бұрын жер шары бетінің көп бөлігін су алып жатқан. Бұл алғашқы теңіздер мен мұхиттар еді.Мұнан миллиардтай жыл бұрын осы теңіздер мен мұхиттарда алғаш тірі ағзалар пайда бола бастады.Олар ұсақ сілемейлі түйіршікке ұқсас болды. Ертедегі ағзалардың қазіргі замандағы жасушалы өсімдіктерден айырмашылығы олардың құрылыстарының өте қарапайымдығы. Осы алғашқы ағзалардан бактериялар мен балдырлар пайда бола болды. Күні бүгінге дейін бактериялардың түрі өте көп. Бұлар өздерінің жаратылысы жағынан өз алдына ерекше, бірақ қайткенмен де өсімдіктер әлемінің қатарына жатқызылатын ағзалар тобы болып саналады. Бактериялар табиғатта да, шаруашылықта да, үлкен рөл атқарады.

Ерте замандағы өсімдіктердің пайда болған орны-су. Балдырлардың күрделене түсуінен жер қыртысы мен атмосфера өзгереді. Өйткені олар күн көзінен жарық энергиясын пайдаланып, бейорганикалық заттардан, көмірқышқыл газынан және судан алғашқы органикалық қосылыстар түзді.Осындай жағдайда кейбір жасушаларда жасыл пигмент хлорофилл пайда болып, олар су мен көмірқышқыл газын қорекке айналдыру үшін күн сәулесінің энергиясын пайдалануға бейімделеді. Сөйтіп фотосинтез (Фотос-жарық)әрекеті өмірге келді Фотосинтездің нәтижесінде атмосфераға оттегі бөлінді. Ал, қазіргі өсімдіктердің пайда болуына дейін жер атмосферасында ешқандай да оттегінің болмағандығы дәлелденді. Атмосферада оттегінің көбейе түсуі өсімдіктердің өніп-өсуіне қолайлы жағдайлар жасады. Жер қыртысының қозғалуының әсерінен теңіздердің орнына құрлық пайда болды. Жердің құрғай бастауынан кейбір балдырлар бірте-бірте жер бетінде тіршілік етуге бейімделе бастады. Өсімдіктер біртіндеп құрлыққа шығып, құрылысы күрделене түсті.