Прочитай стихотворение М. Бородицкой. Вставь в слова пропущенные буквы. Обёрнуты книги, Готовы закла..ки, Бумагою гла..кой Сияют тетра..ки.

ответ к заданию по русскому языку
 

1) Си́ла — физическая векторная величина, являющаяся мерой воздействия на данное тело со стороны других тел или полей. Приложение силы обусловливает изменение скорости тела или появление деформаций и механических напряжений.

2) Мяч, который катится вперед, останавливается за счет шероховатости поверхности, по которой он катится. Именно эта шероховатость формированию силы, действующей против движения мяча. Потому он и останавливается. Не сложно догадаться, что по неровной, каменистой земле мяч будет катиться медленнее и быстрее остановится, чем если он будет двигаться по гладкому полу. Но даже на идеально гладком полу мяч рано или поздно остановится. Во-первых, даже самые гладкие поверхности имеют ничтожно маленькие бугорки и неровности. Во-вторых, между соприкасающимися телами (в данном случае пола и мяча) возникает взаимное притяжение молекул при соприкосновении тел, часть молекул располагаются так близко, что начинают притягиваться друг к другу, что создает препятствие для движения. Сила, возникающая в данной ситуации, называется силой трения.

3) Гравита́ция — универсальное фундаментальное взаимодействие между всеми материальными телами. В приближении малых скоростей и слабого гравитационного взаимодействия описывается теорией тяготения Ньютона, в общем случае описывается общей теорией относительности Эйнштейна.

4) Сила тяжести.Она тянет нас вниз.Из-за этого когда мы поднимаемся,мы сопротивляемся.Когда спускаемся силе тяжести

5) когда я брошу мяч и Мешок с картофелем то мяч полетит дальше чем Мешок с картофелем. Потому что мяч легче а мешок с картофелем тяжелее.

Но́рманська тео́рія — одна з теорій походження Київської Русі, прихильники якої пов'язують державотворчі процеси в Східній Європі зі скандинавською експансією на Схід. Найпоширенішою є теза, запозичена з Повісті врем'яних літ, згідно з якою засновник князівського роду Рюрик був за на князювання зі Скандинавії. Таким чином, вся князівська верхівка варязького походження. Творцями Норманської теорії були німецькі історики Г. Байєр, А. Шлецер і Г. Міллер, які працювали у другій пол. 18 ст. у Петербурзькій АН[1]. На противагу цій теорії існує антинорманська теорія походження Русі, суть якої зводиться до того, що домінуючим фактором у створенні Київської Русі є слов'яни, а присутність скандинавського компоненту або взагалі заперечується, або зводиться виключно до ролі торговців із областями Близького Сходу.

В сучасній історіографії вчені, які займаються дослідженням державотворчих процесів в Східній Європі, зазвичай не обмежують себе рамками певних концепцій, оскільки такі упередження загрожують раціональності дослідження і мають, скоріше, політичний, а не науковий характер. Попри те, що дискусії між істориками ще тривають, їх не можна вважати класичними суперечками між норманістами та антинорманістами, оскільки об'єкти сучасних досліджень є набагато глибшими і виходять за рамки цих теорій.

Сучасна українська історична наука, репрезентована працями учених П. Толочка, М. Брайчевського, М. Котляра, В. Барана та ін. доводить, що Норманська теорія як проблема походження Київської Русі втратила наукове значення. Доведеним фактом вважається існування протодержавних утворень у Подніпров'ї, Галичині і Волині задовго до літописного повідомлення про покликання варягів. Ряд сучасних російських істориків (Д. Мачінський, Г. Лебедев, О. Мельникова) поділяють погляди норманізму і доводять північне походження Русі[2