Миша хотел задать вопросы, а получился рассказ. О чем хотел спросить Миша? Постарайся самостоятельно ответить на Мишины вопросы.

Миша хотел  задать такие вопросы;   «Можно ли  крапиву считать культурным растением, так как она растет в огороде, ее используют в пищу и Миша за ней ухаживает Зачем капусту и томаты первоначально выращивают в виде рассады?»
Ответ. Все культурные растения были преобразованы человеком на протяжении многовековой истории их выращивания. Были выведены различные сорта растений с заданными свойствами. А крапива в огороде осталась с теми свойствами, которыми она растет в дикой природе. Уход за ней приводит к увеличению урожая, но культурной назвать ее нельзя.
Томаты и капусту выращивают сначала в виде рассады, так как у них более длинный период выращивания и поэтому их надо сеять раньше. Если посеять семена растений сразу в грунт, то урожай можно получить намного позже и иметь риск его потерять из-за осенних заморозков. Также его масса будет меньше, потому что растения до морозов не успеют закончить свое развитие.

Дуже багатий і різноманітний тваринний світ водойм Євразії. Це цілий ряд водоплавних птахів, земноводних, риб цінних промислових порід.Незважаючи на складні умови проживання зони тундри і пустелі, які займають значні площі в Євразії, тварини, що живуть там, як пристосувалися до посушливих умов пустелі, так і до низьких температур в тундрі.Рослинний світ Євразії також різноманітний. Значну територію материка займають хвойні, широколисті, екваторіальні і перемінно-вологі ліси. Тут ростуть дерева, чагарники і трав'яниста рослинність на відкритих ділянках. Серед типових представників рослинного світу Євразії сибірський кедр, дуб, бук, баньян, бамбук, тюльпанове дерево і самий великий і смердючий квітка у світі – рафлезия.Великі степові простори вкриті злаковими травами і ковылем. Слід зазначити, що велика частина степів Євразії знаходиться під посівами сільськогосподарських культур і природна рослинність збереглася на досить обмеженому просторі степів

Відповідь:Основи сучасного розуміння прав людини закладено в XVII—XVIII ст. у творах видатних просвітників Дж. Локка, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо та інших.

Природність прав означала належність їх до роду людського.

Невідчуженість прав розумілася як невідривність цих прав від людини, а священність цих прав тлумачилася як велика шана й повага до прав людини, як найбільша її цінність.

Уперше концепція прав людини дістала систематичний юридичний виклад у Декларації незалежності 1776 р. Цю Декларацію покладено в основу Конституції США, яка є однією з найдемократичніших із широкими громадянськими свободами і правами, що відкрила шлях до прискореного розвитку ринкових відносин. Перші десять поправок до Конституції США, відомі як Білль про права США, розширили перелік законодавчо закріплених прав і свобод.1789 р. у Франції прийнято Декларацію прав людини і громадянина, в якій викладено “природні, невід’ємні та священні права людини і громадянина”, про забезпечення державою природних і невід ’ємних прав людини, забезпечення свободи, власності, безпеки й опору пригнобленню, про презумпцію невинності тощо.

У статті 4 зафіксовано, що “свобода полягає у можливості робити все, що не шкодить іншому”. Вперше закріплено принцип взаємовідносин людини й держави в демократичному суспільстві: „Дозволено все, що прямо не заборонено законом”. Проголошено загальнолюдські принципи рівності людей у правах і перед законом, ідею народовладдя. Декларація стала попередницею конституцій багатьох європейських держав того часу й мала величезне значення для країн Європи в боротьбі проти абсолютизму й феодалізму.