Напишите сказку о встрече белого медведя с бурым.

Однажды лесной бурый медведь пошёл на север, к морю.В это
время морской белый медведь пошел по льду на юг, к земле. У самого берега
моря они встретились. У белого медведя шерсть встала дыбом. Он сказал:
- Ты что это, бурый, по моей земле ходишь? Бурый ответил:
-  Когда она у тебя была, земля-то? Твоё место в море! Твоя земля -льдина!
Белый медведь встал на дыбы. Бурый медведь встал на дыбы. Они
схватились, и началась борьба.  Боролись до полудня- никто не одолел.
Боролись до вечера Оба устали, сели. Молчат. Первым заговорил бурый. Он сказал:
- Ты, белый, оказывается, сильнее. Но я - ловчее, увёртливее. Поэтому никто из нас верха не возьмёт. Да и что п'ам делить? Ведь мы с тобой братья.
Белый медведь сказал:
- Верно, мы братья. И делить нам нечего. Земли наши неоглядны. Лесной медведь сказал:
- Да, мои леса огромны. Мне нечего делать в твоих льдах. Морской медведь сказал:
-  А мне нечего делать в твоих лесах. Да я туда никогда и не заходил! Давай жить каждый на своём месте и не мешать друг другу.
Лесной медведь пошел назад, в лес. Морской медведь остался на оерегу моря,
С тех пор хозяин леса живёт в лесу хозяин моря живёт в море. И никто друг другу не мешает.

відповідь:

літературний багаж. пригадайте, що таке міф. які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.

однією з найдавніших священних книг людства є веди. ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії давньої індії. а створили її нащадки племен, що вторглися до індії приблизно в середині ii тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).

написано веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».

згідно з віруваннями індуїстів, веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. згодом їх було записано. на думку дослідників, укладання вед відбувалося протягом xvi-v ст. до н.е. однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та

пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують xi ст.

до вед входять чотири збірки (сам-хіти): «рігведа» - збірка гімнів; «самаведа» - збірка пісень;

усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що уникнути біди, хвороби, смерті. у цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.

пояснення:

ответ:

частка     іменник             дієслово             сполучник         іменник

це             відкриття         підтверджує,       що                     мови      

                                                       

                                           

дієслово         частка         прислівник         сполучник           прислівник

з'явитись         не               раптово,               а                           поступово    

                          _ . _ . _ .                                           _ . _ . _ . _ .

         

прийменник             прислівник         іменник

з                                 однієї                 промови.

                                  _ . _ .                  

частини мови писати над словом, підкреслювати під словом

объяснение: