Сравните рейганомику и тэтчеризм.

программа оздоровления рыночного хозяйства, получившая название рейганомика заключалась в сокращении налогового бремени для корпораций, ограничении расходов государства на социальные программы, жёстком регулировании количества денег в обращении. Важное место занимали компьютеризация Америки и развитие систем связи. Результатом перехода США к высоким технологиям стал экономический подъём 90-х гг. темпы которого в отдельные годы составляли 4—5%.
Подобно президенту Р. Рейгану в США, «железная леди» (так называли Тэтчер) провела сокращение сферы государственного регулирования, ликвидацию убыточных производств (например, в металлургии и угледобыче) или их приватизацию, снижение налогов, предприняла меры по укреплению обороноспособности. Провозгласив курс на укрепление «особых отношений» с США, консервативное правительство М, Тэтчер не спешило идти по пути европейской интеграции. Особую настороженность Лондона вызвали вопросы открытия внутренних границ ЕС и введение евро. Итогом эры тэтчеризма стал переход Англии к информационным, ресурсосберегающим технологиям, обеспечившим высокие темпы экономического роста. Однако важнейшую внутриполитическую проблему — урегулирование ситуации в Ольстере — разрешить всё же не удалось.

Булат Аюханов-знаменитый балетмейстер

Куляш Бейсеитова-певица

Амре Кашаубаев-выдающийся певец

Объяснение:

Була́т Гази́зович Аюха́нов — казахский советский артист балета, балетмейстер и педагог. Солист Театра оперы и балета Казахской ССР, руководитель Алма-Атинского хореографического училища, основатель и бессменный руководитель «Молодого балета Алма-Аты». Считается «живой легендой» казахстанского балета.

Куляш Жасыновна Байсеи́това — советская, казахская оперная певица, драматическая актриса. Лауреат двух Сталинских премий II степени. Кавалер ордена Ленина. Одна из первых обладательниц звания «Народный артист СССР» и одна из самых молодых за все годы его присвоения.

Амре Кашаубаев — казахский советский певец, актёр, музыкант. Один из основоположников казахского национального театрального искусства.

Фантастичне та комічне у повісті М. Гоголя "Ніч перед Різдвом"

Чарівна ніч перед Різдвом в однойменній повісті М. Гоголя починається з фантастичної події. Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. Чорт, що також з'явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. І тому зробилося так темно, що нічого вже не можна було розгледіти. Навіть дорогу до шинку важко було знайти.

Досхочу побавившись у небі й відчувши холод, відьма прослизнула у трубу хати й перетворилася на звичайну собі жінку на ім'я Солоха. Вона славилася у селі тим, що вміла причаровувати до себе статечних козаків. Чорт слідом за Солохою через пічну трубу проникнув до хати.

Чого тільки не буває у святкову ніч! То ж і коваль Вакула мандрує з Диканьки до Петербурга верхи на чорті, щоб дістати для своєї коханої Оксани черевички самої цариці. Зустрівшись у столиці з запорожцями, парубок потрапляє до царського палацу, і цариця дарує йому невимовно красиві черевики.

А яке ж свято обходиться без жартів і сміху! Сміються парубки та дівчата, ходячи з колядками від хати до хати. Сміється й читач над козаками, які у різдвяну ніч вирішили навідатися до Солохи на вогник. Ніхто з Солошиних гостей: ані голова, ані дяк, ані чорт, ані Чуб — не хотіли, щоб їх там хтось бачив. То ж Солоха ховає своїх кавалерів у мішки з-під вугілля. І такий комічний вигляд вони мають, коли їх дістають із тих мішків парубки та дівчата, думаючи, що там лежать паляниці та ковбаси!