Условия Портсмутского мира подразумевали: A) введение русских войск в Корею; Б) оккупацию японскими войсками Маньчжурии;

B)  передачу Россией Японии прав на аренду Порт-Артура; Г) передачу Россией Японии южной части острова Сахалин;

Давид двигался в тяжелых доспехах. Но Давид почувствовал себя в них неловко и заявил, что предпочитает сражаться в своей обычной пастушеской одежде. Тогда Саул разрешил ему поступить так, как он хочет. Взяв свой пастушеский посох, пращу и сумку, Давид отправился в долину, где в это время находился Голиаф. По пути он остановился у ручья, выбрал себе пять гладких камней и положил их в сумку. С этими доспехами и с надеждой на Божию он смело пошел навстречу Голиафу. Когда Голиаф увидел юного Давида, с, посохом в руках, он не мог удержаться от смеха и презрительно крикнул ему: «Что ты идешь на меня с палкою? Разве я собака?»

Причини

1. Політичні;

• Долучення українських земель до складу Речі Посполитої, політика якої відносно України мала яскраво виражений колоніальний характер.

• Колонізація загрожувала винищенню української народності, що було великою національною небезпекою.

• Відсутність власної державності (Запорозька Січ не охоплювала значних територій, заселених українцями).

2. Соціально-економічні:

• Посилення феодально-кріпосницького гніту, погіршення становища народних мас.

Польські та українські магнати, захоплюючи родючі землі, експлуатували населення. Посилювався процес закріпачення селян.

Зростала панщина, яка в деяких місцевостях сягала 4-5 днів на тиждень.

Збільшувалися різноманітні побори селян.

• Тяжке становище нереєстрових козаків.

Польський уряд постійно намагався позбавити їх козацьких вільностей і повернути під панське ярмо.

• Невдоволеними були і реєстрові козаки.

Польський уряд постійно обмежував реєстр, позбавляв їх самоврядування — всі вищі посади їхнього війська посідали за призначенням (часто польські шляхтичі).

• Невдоволеним було і міське населення.

Більшість міст і містечок України на початку XVII ст. потрапило до рук шляхти й магнатів, які обмежували їхні привілеї, належні їм за магдебурзьким правом.

3. Національні:

• Не припинялося ополячення українського населення.

• Відбувалося обмеження українців у правах.

4. Релігійні:

• Утиски православної церкви.

• Насильницьке покатоличення українського населення.

• Конфіскація православного церковного майна і земель.

• Невдоволення православної шляхти, яка користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська.

Релігійні утиски, за словами М. Грушевського, "дали заклик, який об’єднав у боротьбі проти польських порядків усіх незадоволених ними, без відмінності становища та економічних інтересів".