очень вас тамм фотка обрезалась и там написано R1=100 Oм​

звезда рождается, живет и умирает…

звезда рождается, живет и умирает,

отмерен каждому светилу свой порог,  

чертой невидимой очерчен   жизни срок,          

за ней прозрение нежданно наступает –  

всего на миг в звезде проявится пророк.

уныние веков, уклад патриархальный,

царивший в городке с былиннейших времен,

его спокойствие, его извечный сон

вдруг рухнул на глазах, блеск мишуры сусальной

померк, являя взору сумеречный тон.

по мостовой, булыжники дробя копытом,                

примчался ураган, вздымая вверх клубы,

ворвавшись в старый мир предвестником беды,

искрящий страстью и самодовольством сытым,

красавец гарцевал, вставая на дыбы.  

беззубым ртом слюнявя ржавые удила,

в юнце себя узрел понурый водовоз,

а сам уж был в проплешинах, под ним навоз,

хвостом обмахивался он неторопливо,

скользя копытами, избитыми вразнос.

бока ж юнца червонным златом отливали,

багряной гривой развивая на ходу,    

казалось, предлагает он свою игру,

но взгляд гнедого в нем безумца выдавали –  

он в сердце старое ворвался не к добру?

вся жизнь пред стариком предстала в одночасье:

прозрением небес унылого слепца

младая в жилах кровь игривого юнца

взыграла в мерине на радость и на счастье          

привалом на пути для старого скопца.

мудрец, расставив шире ноги для опоры,

стоял в задумчивости, мысля про себя,

что толку в юности – сплошная суета…

но сам смотрел на мир уже задорным взором,  

бойца могучего, жизнь снова возлюбя.  

раскинулись миры своим многозначеньем

единым полотном пред старым мудрецом,

он ощутил себя хранителем, жрецом

премудрости земной, ее реки теченья,

рожденья таинства, со смертию борцом.

смысл жизни обретя, он с жизнью расставался,

посланником небес он землю покидал,

свои прозрения живущим предрекал,

когда в последний путь загробный отправлялся,

с благою радостью он землю оставлял.

последним всполохом, отчаянным гореньем  

на небе вспыхнуть может одинокий свет

разворошив в сознанье множество примет,

одарит путника сердечным откровеньем,

с заоблачных высот всем передаст …  

2.    yXVIII столітті селяни розпочали вирощувати нові сільсько господарські рослини, зокрема картоплю, яку раніше називали «земляні яблука», а також соняшник. Значну роль у селянських господарствах відігравало утримування великої рогатоїхудоби, свиней, овець, коней, домашньої птиці. Також у селах можна було зустріти і майстерні ремісників, що виготовляли вироби для міс цевого вжитку.
3.    На Правобережній і Західній Україні збереглося багато міст і містечок, заснованих ще у княж і часи: Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк та ін. Вони залишалися важливими центра ми суспільного життя навколишніх земель. Наприкінці XVIII
Одеса, Маріуполь, Херсон, що засновувалися як зручні порти для морської торгівлі.
4.    Нове явище у XVIII столітті — поява підприємств, які виготов ляли полотно, панчохи, екіпаж і, фаянсовий і порцеляновий посуд. У містах будували великі кам 'яні будинки, в яких жили не лише найбагатші землевласники, а й найвпливовіші купці та власники підприємств, представники влади. Міста від початку свого існування приваблювали людей різних соціальних верств, а також іноземців. Населення міст було «стро катим», багатомовним і різнокультурним.
5.    Тобто міста населяли представники різних культур, народностей.
6.    Населення міст було різноманітним тому що їх населяли різні прошарки населення, різні народності тощо.