Почти половина двигательных нейронов коры головного мозга обслуживает работу лица и языка человека

Кохання сильніше за смерть (за п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”)

І. Вічна тема кохання (кожен письменник висвітлює її по-своєму, кожна епоха по-своєму ставиться до цього питання; у Шекспіра – синтез піднесеного всеосяжного почуття з життєлюбством неповторного земного кохання).

Ц. Кохання і ворожнеча – дві одвічні протилежності:

1. Кохання Ромео і Джульєтти – виклик усьому суспільству (непримиренні супротивники – родини Монтеккі та Капулетті; зустріч і кохання Ромео і Джульєтти – це воля Бога, який хоче подолати ворожнечу родів; розуміння неможливості щастя і пристрасне бажання бути разом).

2.

Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом (випадкове вбивство, Ромео необхідно покинути Верону; Джульєтта визнає за краще вмерти, ніж одружитися з нелюбом; змова Джульєтти з чернецем Лоренцо; Ромео не може жити без коханої Джульєтти і накладає на себе руки; без Ромео і для Джульєтти життя втрачає сенс; бути навіки з коханим, поділити з ним його долю – в цьому вбачали свій обов’язок кожен з люблячих; кохання перемогло умовності життя, але щастя люблячих сердець можливе лише в потойбічному світі).

3. Людські почуття значніші за середньовічні забобони (ворожнеча родин припинилась ціною трагічної загибелі дітей; перемагає новий життєвий принцип – принцип миру, дружби, кохання).

ІІІ. Оптимістичний сенс трагедії “Ромео і Джульєтта” (обставини не знищили кохання; кохання приходить у світ, долає перешкоди і утверджує нові цінності; кохання перемагає смерть і ненависть).

Объяснение:

Художественная обработка листового металла известна с глубокой древности. Во многих музеях мира сохранились металлические изделия древнего мира, средневековья. С древнейших времён широко были распространены художественные работы с металлом и на территории нашей страны. Прежде всего, следует назвать скифское искусство художественной обработки металла, относящееся к VII-IV вв. до н. э.

Наиболее простой является техника пропильного металла (другие названия этого искусства: просечная чеканка, просечное железо). Пропильным металлом в старину обивали деревянные ларцы, шкатулки и сундуки. Просечным железом украшали свесы кровли, дымники, венчающие печные трубы флюгера, подсвечники и накладки на замочные скважины.

Чтобы повысить выразительность пропильного металла, под него иногда подкладывали цветной тканевый фон, чаще всего красный. Иногда этот фон покрывали сверху прозрачными пластинками слюды, на которую уже крепили металлический узор. Такой декор применён, например, русскими мастерами при изготовлении массивных дверей Успенского собора в Ростове Великом.