Масса бетонного блока, имеющего форму прямоугольного параллелепипеда, равна 5 кг. Какой станет масса блока, если одну его сторону увеличить в 2 раза, другую

ответ к заданию по физике
 

У своєму державному устрої у 18-му столітті Королівство Франція було абсолютною монархією, що спиралося на систему централізованої бюрократії і на постійне військо. Проте, між королівською владою, яка була абсолютно незалежна від панівних класів, і привілейованими станами суспільства існував свого роду союз — за відмову духовенства і дворянства від політичних прав державна влада всією своєю силою і всіма засобами, що були в її розпорядженні, охороняла соціальні привілеї цих двох станів суспільства. Водночас зростав вплив третього стану — усіх, хто не належав до перших двох.

Наприкінці XVIII століття Франція була однією з найбагатших країн Європи, поступаючись у розвитку тільки Британії та Нідерландам. Водночас у країні, яка була абсолютною монархією не було жодного громадського контролю над бюджетом, що протягом багатьох століть був дефіцитним. Король Людовик XVI щедро витрачав гроші, включно з військовими видатками на ведення семирічної війни та підтримку колоній в Американській революції, й державний борг досяг величезних розмірів. Половина бюджету йшла на виплату відсотків по заборгованості. Збільшення податків лягало тягарем на плечі третього стану, оскільки перші два були звільнені від оподаткування. Ситуацію ускладнили неврожаї в 1780-х роках та пауперизація населення.

Шукаючи виходу зі скрутного становища, 1789 року король вирішив скликати Генеральні штати — французький парламент, який не скликали з 1614 року. Скликання Генеральних штатів мало на меті встановлення нової системи податків, які включали б податки на землю, і які повинні були б платити також перші два стани. Звісно, дворянство й духівництво зустріло таку ідею супротивом. Розгорнулася боротьба за представництво й систему голосування в Генеральних штатах.

Ідеологічну базу протистояння старого режиму й революційних сил забезпечили ідеї Просвітництва.

Объяснение:

это причина

однажды я с мамой сидела на диване, и я попросила её рассказать мне . это была её .   маминого детства. "возле моего дома росла прекрасная роза, но со временем она превратилась в огромный дикий куст. катаясь на велосипеде, я часто зацеплялась то рукой, то щекой об куст. всё бы ничего, если бы не было так странно что раны заживали долго. как-то я попыталась заклеить пластырем, но он тут же отклеился и начал покрываться буд-то мохом. мне казалось это странным. действильно, кто бы не удивился б такому! я ничего никому не рассказывала. я прошли года.   я выросла. 26 августа мне стукнуло 20 и я осуществила свою мечту. по этому дата моего рождения ещё и дата рождения моей оранжереи. когда я прихожу туда я будто бы сама расцветаю как тот куст роз около моего двора. во мне как будто не кровь течет, а вода нежно-розового цвета с ароматом роз. да,   это всё образно говоря. но,буквально, именно это я чувствовала когда влюбилась в этот прекрасный цветок." я была пораженна,   ведь мама описала то что чувствую я когда вижу необыкновенно красивый куст камелии. думаю это - моё будущее!