Скільки годин в день можна користуватися комп'ютером?​

2 3 години.

Вплив глобальної мережу на становлення особистості дитини 21 сторіччя неможливо переоцінити — найчастіше саме інтернет стає найважливішим інформаційним джерелом і допомагає чадові сформувати корисні для подальшого життя навички. Однак неможна стверджувати однозначну користь такого інформаційного потоку: посередником між дитиною і інтернетом завжди виступає девайс з екраном, що мерехтить...

Скільки ж часу можна сидіти за комп'ютером дитині? Відповідь на питання, який давно бентежить уми батьків, що прагнуть обмежити і реорганізувати занурення дитини в віртуальну реальність, залежить від віку дитини.

Скільки часу можна сидіти дитині за компютером і планшетом?

Як комп'ютер впливає на зір дітей (і не тільки)

Чи буде це комп'ютер, чи планшет, чи смартфон, організму, що росте, недозволено зазнавати надто тривалих зорових навантажень — в іншому випадку дитина ризикує набути до підліткового віку «других очей», а ви — знайомого дитячого офтальмолога.

Заздалегідь попередимо: якщо вік вашого чада вже сягнув двозначного числа, готуйтесь до того, що спроба обмежити його користування девайсами сильно скидатиметься на сюжет «Місія нездійсненна», тому рекомендуємо заздалегідь встановити з вашим нащадком довірчі відносини і подбати про максимальну користь контенту, який він буде поглинати крізь екран монітора.

Контроль часу для молодших дітей видається більш простою задачею. Рекомендації лікарів-педіатрів з цього приводу досить прості.

Скільки можна сидіти за комп'ютером дітям?

Якщо вашій дитині менше двох років — педіатри не рекомендують підпускати його до чудес ворожої техніки. Чим пізніше вона усвідомить, що екран смартфона або планшета може показувати яскраві картинки, тим легше для вас буде знизити шкоду планшета для дитини.

Якщо вік дитини знаходиться в межах 3-5 років, намагайтесь обмежити її комунікацію з девайсами в рамках чверті години на добу. 15 хвилин — це оптимальний час, за який дитина повністю сприймає інформацію з екрану.

Шести- і семирічним дітям лікарі радять розширити доступ до екранів до 20-25 хвилин. Ви можете подбати про те, щоб надати їй ігри, що розвивають, як б проведення часу. У вісім років ліміт споглядання екрана може досягати вже 40 хвилин.

Дітям дев'яти-десяти років можете дозволяти проводити час за комп'ютером або планшетом до півтори годин на добу, але обов'язково регламентуйте з дитиною перерви, щоб забезпечити його зоровому апарату необхідний відпочинок.

Рекамендації - скільки часу проводити дитині за екраном компютера чи планшета

Скільки часу можна сидіти за комп'ютером дитині і скільки неможна

У цьому питанні є одне тверде «неможна»: неможна дозволяти дитині весь день сидіти ані за комп'ютером, ані за планшетом, ані за книгою тощо.

У будь-якому віці дитині необхідно рухатись, і рух цей має бути дещо відмінним від руху пальцями вздовж тачскріну, тож подбайте заздалегідь про вибір активностей для свого чада: дуже корисним буде записати його в спортивні секції для дітей або подивитися, куди сходити з дитиною у вихідні.

1) Размеры,
2) Внешнее строение - у многих динозавров имелись приспособления для защиты и нападения: шипы (стегозавр), костные наросты (анкилозавр), прочный костяной череп или нарост (пахицефалозавр), рога и бугорчатые наросты (протоцератопс, трицератопс), у некоторых имелись пластины и парусообразные выросты для поддержания необходимой температуры тела (уранозавр, стегозавр, спинозавр). У таких видов, как паразавралоф имелся полый вырост на голосе - дыхание, бег, общение.
3) Строение костей стопы, ноги и бедра - у динозавров ноги направлены прямо вниз тела, поэтому они действуют как колонны, выдерживая большой вес животного. Также такое строение ног позволяло им с минимальной затратой энергии перемещаться на большие расстояния. У большинства рептилий конечности направлены в стороны тела, что не позволяет животному быстро бегать и достигать больших размеров тела.

возможный ответ к заданию по литературному чтению
Писатели-сказочники   других   стран:   братья Гримм, Г.-Х. Андерсен, С. Лагерлеф, Л. Лингрен.
1.  Сельма Оттилия Лувиса Лагер.теф — шнедс-кая писательница, первая женщина, получившая Нобелевскую премию по литературе.
2.  Родилась 20 ноября 1858 года в родовой усадьбе Морбакка (лен Вермланд). Отец — Эрик Густав
Лагерлеф (1819-1885), отставной военный, мать — Элизабет Ловиса Вальрот (1827-1915), учительница. Величайшее влияние на развитие поэтического дарования Лагерлеф оказала среда ее детства, проведенною в одной из самых живописных областей Центральной Швеции — Вермланде.
3. В трехлетием возрасте будущая писательница тяжело заболела. Она была парализована и прикована к постели. Девочка сильно привязалась к своим бабушке и тете Нане, которые знали множество сказок, местных преданий и родовых хроник, постоянно рассказывали их больной девочке, лишенной других детских развлечений. Сельма тяжело пережила смерть бабушки в 1863 году, ей казалось, что захлопнулась дверь в целый мир.
4.  В 1867 году Сельма переехала в Стокгольм для лечении в специальной клинике, где ей вернули способность двигаться. Уже в это время она лелеяла мысль о собственном литературном творчестве. В автобиографической новелле «Сказка о сказке» (1908) Лагерлеф описала свои попытки детского творчества. Но, встав на ноги, Сельма должна была задуматься о том. как зарабатывать на жизнь. Семья к тому времени совсем обеднела.
5.   В  1881 году Лагерлеф поступила в лицей в Стокгольме, в 1882 в Высшую учительскую семинарию, которую и закончила в 1884 году. В том же году она стала учительницей в школе для девочек в Ландскруне на юге Швеции.
6. Центральное произведение Сельмы Лагерлеф — сказочная   книга   «Чудесное  путешествие  Нильса Хольгерссона по Швеции» (1906—1907) вначале задумывалась как учебная. Она должна была в увлекательной форме рассказать детям о Швеции, ее географии и исщрии, легендах и культурных традициях. Книга построена на народных сказках и легендах. Географические и исторические материалы скреплены здесь сказочной фабулой. Вместе со стаей гусей, ведомой старой мудрой Аккой Кнебекайзе, на спине' гуся Мартина Нильс путешествует по всей Швеции. Но по не просто путешествие, это и воспитание личности. Благодаря встречам и событиям во время путешествия в Нильсе Хольгерссонс просыпается доброта, он начинает волноваться о чужих несчастьях, радоваться успехам другого, переживать чужую судьбу; как свою. В мальчике появляется способность сопереживать, без которой человек — не человек. Защищая и спасая своих сказочных попутчиков, Нильс полюбил и людей, понял горе своих родителей, страдания сирот Оосы и Матса, трудную жизнь бедняков. Из путешествия Нильс возвращается настоящим человеком. Книга получила признание не только в Швеции, но и во всем мире. В 1907 Лагерлеф была избрана почетным доктором Уплсальского университета, в 1914 году стала членом Шведской академии.
7. В 1909 году писательнице была вручена Нобелевская премия по литературе «как дань высокому идеализму, яркому воображению и духовному проникновению, которые отличают все ее произведения».