Спиши текст, вставляя пропущенные буквы. Рядом со словами с орфограммами в корне или в приставке напиши проверочные слова.

ответ к заданию по русскому языку
 

Объяснение:

Тарас Бульба

Объяснение:

Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з

семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко

розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у

безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли

безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим

ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже

не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як

то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають

кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й

озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три

було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі

передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого

промовивши тут таки при всіх:

— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!

І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками

чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом

поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але

гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо

завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в

землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних

гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно

сипали кулями, як горохом.

Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському

куреням, і гукнув на всі груди:

Buloqlar, chashmalar — yer osti suvlarining tabiiy holatda yer yuzasiga chiqishi (quruqlikda yoki suv ostida). B. suvli qatlamlarni daryo vodiylari, jarliklar, koʻl choʻkmalari kesib oʻtishidan, tektonik yoriklar, otqindi va choʻkindi jinslar kontakt zonalari mavjudligidan, suvli jinslar filtratsiya xossasining bir xil emasligidan paydo boʻladi. B. 2 ga boʻlinadi: 1) qaynar B.— yer ostidan gidrostatik bosim, gaz va bugʻlar taʼsirida yer yuzasiga chiqadi. Fargʻona vodiysida (Shoʻrsuv, Jalolobod), Tojikistonda (Obigarm, Issiqbuloq) koʻp. Qaynar B. paydo boʻlish sharoitiga qarab erozion va gaz bosimliga boʻlinadi. Bu B. artezian suvli qatlamlarning erozion kesilishi, tektonik yoriklardan otilib chiqishi hamda jarlik, soy va daryo vodiylarining suvli qatlamlarni kesib oʻtishi natijasida paydo boʻladi. Bunday B. Buxoro va Qoraqum neftgazli r-nlarida uchraydi; 2) sokin B.— sizot suvli katamlarning oldini suv oʻtkazmaydigan jinslar toʻsib qolishi yoki ochilib qolishi, karst buloklarining yer yuzasiga chiqishidan hosil boʻladi. Karst B.ning kattalari koʻp suvli (voklyuz). Ayrim karst B.dan sek. iga 200—250 l suv chiqadi. Bunday B. Fargʻona vodiysi jan. da, Zarafshon va Qashqadaryo vodiylarida koʻp, ulardan aholi keng foydalanadi. Bulardan tashqari sek.iga 1000—1100 l suv beradigan yirik B. ham bor. Oʻzbekistonda bunday B.lardan Qorabuloq (Qashqadaryo), Nurota va Deytbaland (Samarqand viloyati)da mavjud. B.dan chiqayotgan suvning oʻzgarishiga kura doimiy, davriy va oʻzgaruvchan, temperaturasi boʻyicha sovuq (0°—20°), issiq (20°—42°), qaynoq (40°—100°), juda qaynoq (100° dan ortiq) B.lar boʻladi. B.dan ekinlarni sugʻorishda, sanoatda, aholini suv bilan taʼminlash va davolanishda (Xoʻjaipok bulogʻi, Qashqadaryo va Surxondaryo viloyatlarida) foydalaniladi. Suvi ichiladigan va sugʻorishda foydalaniladigan B. Fargʻona, Zarafshon, Qashqadaryo, Nurota, Toshkent vohalarining togʻ oldi joylarida koʻp. Bu yerlarda ayrim B.ning byoradigan suvi sek.iga 10—15 l ga yetadi. Shifobaxsh B. Tojikiston (Garmchashma, Xoʻjaobigarm), Qirgʻiziston (Jalolobod, Issiqota, Jetioʻgʻuz, Oqsuv), Oʻzbekiston (Shohimardon) va boshqa yerlarda bor. Toshkent shahri Chorsu maydonida ham 1960- yillar oxirlarigacha "Chorsu" mehmonxonasi oʻrnida Ukkosha bulogʻi mashhur boʻlgan. Sanoat ahamiyatiga ega shoʻr (tarkibida yod, bor, brom va boshqa elementlar boʻlgan) B. togʻ oldi, togʻ orasidagi botiq, artezian xavzalar (Fargona, Buxoro, Qarshi, Qoraqum)da uchraydi. Oʻzbekistonda B.dan toʻgʻri foydalanish maqsadida buloqli joylarning gidrogeologiya sharoitlari, B.lar paydo boʻlishi jarayoni, suv temperaturasi, tarkibi va chiqadigan miqsori oʻrganiladi.

Объяснение: