(В КОММЕНТАРИЯХ МОЖНО ТОЖЕ) выйграет тот у кого больше голосов)))го вз подписку​

только не а4, кто угодно только не он

Я ГОЛОСУЮ ЗА А4 ,☆☆☆☆☆☆☆

"Слово о полку Игореве" — шедевр древней литературы, произведение, проникнутое нежной и сильной любовью к родине, было открыто в начале 90-х годов XVIII века. Рукописный список "Слова" был найден известным любителем и собирателем русских древностей графом А.И. Мусиным-Пушкиным в сборнике, поступившем из Ярославля, из Ярославского монастыря. Граф заинтересовался находкой и принялся изучать текст. Он показал рукопись своим друзьям — директору Московского архива Коллегии иностранных дел, историку Н.Н. Бантыш-Каменскому и его А.Ф. Малиновскому. В качестве консультанта был привлечен известный историк и писатель Н.М. Карамзин. По совету Карамзина и Малиновского Мусин-Пушкин решил опубликовать текст. В 1800 году "Слово" было издано. Это стало большим событием в литературной и культурной жизни русского общества начала XIX века. Сразу же началось интенсивное изучение и освоение памятника. Рукопись "Слова" вскоре погибла во время московского пожара 1812 года вместе со всем собранием рукописей Мусина-Пушкина и его библиотекой.

"Слово о полку Игореве" посвящено походу князя Игоря Святославича Новгород-Северского, предпринятому им в 1185 году против половцев.

Историческая основа событий такова. В 1184 году к юго-восточной границе Русской земли подступила большая орда половцев. Навстречу им вышел великий князь киевский Святослав Всеволодович. На реке Ореле, левом притоке Днепра, Святослав неожиданно напал на половцев, нанес им тяжелое поражение и взял в плен половецкого хана Кобяка с сыновьями. Игорь же не смог в это время присоединиться к Святославу. Он тяжело переживал свою неудачу: ему не удалось участвовать в победе, не удалось доказать своей преданности союзу русских князей. Вот почему в следующем, 1185, году он, "не сдержав юности", двинулся в поход против половцев. Окрыленный победой Святослава, он ставит себе безумно смелую задачу — собственными силами "поискать" старую Тмутаракань, когда-то подвластную его деду Олегу "Гореславичу". Он решается дойти до берегов Черного моря, уже почти сто лет закрытого для Руси половцами. Высокое чувство воинской чести, раскаяние в своей прежней политике, преданность новой — общерусской — все это двигало им в походе. В этом черты особого трагизма похода Игоря. Подробности похода Игоря освещены в древнерусских летописях.

ответответ:Герберт Уеллс

Сторінки життя і творчості

Англійський письменник-фантаст Герберт Уеллс відкрив безмежні можливості людської уяви. Він вигадав чудовий образ – машину часу, яка даламожливість рухатися в різних вимірах і навіть перенестися в майбутнє. Разом із своїми героями письменник здійснював фантастичні подорожі в космічні світи, прогнозував розвиток науки та техніки, попереджаючи людство про згубність знедуховлення й безвідповідальності за свої вчинки.В одному

зі своїх оповідань Г. Уеллс створив незвичайний образ-символ – чарівну крамницю. Там усе відбувається не так, як у реальному світі. Речі то з’являються, то зникають, неживі предмети стають живими, а диво відбувається завдяки польоту фантазії. У чарівній крамниці автор розмістив не тільки дивовижні предмети, а ще й роздуми про людину. Та чи зможемо ми розгадати загадки письменника-фантаста? Чи зможемо ввійти в його чарівну крамницю? Чи відчиняться для нас її двері?..

Герберт Джордж Уеллс народився 21 вересня 1866р. у м. Бромлі неподалік від м. Лондона (Англія). Його батько був крамарем, мати працювала економкою в багатому

маєтку.

Батьки хотіли, щоб син став крамарем. З 13 років він почав допомагати в крамниці. Герберт Уеллс вступив до Комерційної академії, але через скрутне матеріальне становище родини мусив припинити навчання. Деякий час йому довелося працювати й крамарем, і аптекарем, і розсильним. Однак самотужки він опановував латину й інші науки. Зрідка йому вдавалося відвідувати заняття, проте чимало часу забирала важка праця задля заробітку.

Зауважте

Герберт Уеллс уважав, що фантастика – це засіб прогнозування життя людей у майбутньому. Проте з розвитком науки, на думку письменника, не повинна руйнуватися мораль людини, інакше досягнення розуму можуть стати згубними для світу.

Невдовзі юнакові нарешті пощастило вступити до Кінгс-коледжу при Лондонському університеті (King’s College London), який готував викладачів природничих наук. Один із небагатьох, він одержував стипендію за успіхи в навчанні. Ним зацікавився видатний учений-біолог Томас Гакслі, послідовник Чарльза Дарвіна. Герберт Уеллс працював у лабораторії Т. Гакслі асистентом. За наукові досягнення йому присвоїли вчене звання доктора з біології. У 1890-х роках були опубліковані підручники з біології та фізіології, а в 1930 р. – три томи науково-популярної праці “Наука життя”.

Свої перші художні твори митець почав писати ще в студентські роки. Нотатки до роману “Машина часу” він зробив саме під час навчання в Кінгс-коледжі. З цього твору, виданого в 1895 р., розпочалась історія наукової фантастики XX ст.

Фантастика письменника відрізняється від інших фантастичних творів, наприклад від романів Жуля Верна. Герберт Уеллс як науковець і дослідник завжди спирався на досягнення сучасної науки. У його творах можна знайти відгомін визначних відкриттів у галузі фізики, хімії, природознавства, математики, астрономії. У своїй фантазії автор вийшов за межі земної цивілізації і свого часу. Його герої відвідують інші планети й навіть галактики. Окрім того, його завжди цікавила духовна сутність суспільства, про що він писав у романах “Невидимець” (1897), “Острів доктора Моро” (1896), “Війна світів” (1898) та інших творах.

Герберт Уеллс помер у м. Лондоні 13 серпня 1946 р. Однак його ідеї, твори й думки давно належать майбутньому. В одному зі своїх нарисів митець зазначив: “Кожна моя книжка – це заклик до змін”. За до фантастики митець прагнув зупинити війни, знедуховлення суспільства, соціальне розшарування між людьми. Можливо, і ми змінимося, коли прочитаємо його твори?..

За мотивами творів Г. Уеллса знято чимало кінофільмів. У 1933 р. з’явилась екранізація роману “Невидимець” (США, режисер Джеймс Уейл). У 2002 р. було екранізовано роман “Машина часу” (США, режисер Саймон Уеллс – правнук письменника). У 2005 р. здійснено екранізацію роману “Війна світів” (США, режисер Стівен Спілберг) та ін.

– Прочитавши один із творів Г. Уеллса (додатково за вибором), подивіться один із цих фільмів, порівняйте його з текстом твору. Висловіть враження про прочитану книжку та кінофільм.

Объяснение: