ответ:
объяснение:
аллегорическая повесть-сказка "маленький принц" поучительна не только для детей, но и для взрослых. в ней читатель знакомится с чистой и искренней дружбы. в современном мире многие люди ищут корысть и выгоду в окружающих. маленький принц и лис решают дружить не из-за выгоды, а просто потому, что хотят быть друг для друга единственными во всем мире. кроме того, это произведение заставляет взрослых задуматься о том, не стали ли они теми скучными персонажами, которых описывает автор.
ответ:
історія людства рясніє війнами. чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна?
війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. пізніше — за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. потім загарбували території заради корисних копалин, світового
різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам'яної сокири до міжконтинентальної ракети) — та лишалася сутність. адже так чи інакше, війна — це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо прості люди, плачуть матері і вдови, зростають сиротами діти.
плаче ярославна "в путивлі на валу, на брамі", бо її ладо, князь ігор повів дружину "на землю половецьку за землю руську".
залишається вдовою горпина чурай, напівсиротою — її донька маруся.
багато горя несли війни. і хоч україна загарбницьких воїн ніколи не вела, її народ був змушений оборонятися, не легше було тим, хто втрачав найближчих і найдорожчих. згадайте розділ поеми і. драча "ніж у сонці" про божевільну матір, від горя якої навіть врубелів "демон" жахнувся. в хаті у неї сиділи собака, кіт і півень, яким вона підносила чарки, називаючи їх іменами синів.
найбільшим лихом хх століття була для україни, як і для багатьох інших країн світу друга світова війна. активну участь в ній взяли й письменники, воювали вони і словом, і зі зброєю в руках
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Слово соловей относится к именам существительным, одушевлённое, мужского рода, II склонения.
И.п. (кто? что?) соловей, репей
Р.п. (кого? чего?) соловья, репья
Д.п. (кому? чему?) соловью, репью
В.п. (кого? что?) соловья, репей
Т.п. (кем? чем?) соловьем, репьем
П.п. (о ком? о чём?) о соловье, о репье
При склонении каждого слова появилась орфограмма «разделительный Ь».
При склонении слов можно обратить внимание на разницу в окончаниях одушевлённых и неодушевлённых существительных. Одушевлённые существительные II склонения в Р.п. и В.п. отвечают на одинаковый вопрос (кого?) и имеют одинаковые окончания. Неодушевлённые существительные в И.п. и В.п. отвечают на вопрос (что?) и, соответственно, имеют одинаковые окончания. У существительных I и III склонения такой закономерности не наблюдается.
Ко II склонению относятся существительные разных родов – мужского (с нулевым окончанием) и среднего, причём эти существительные могут иметь основу на твёрдый или мягкий согласный