Техника прыжка в длину с разбега согнув ноги». Физические качестваРазгадайте кроссворд.Занесите ответы по вертикали и по горизонтали на предложенные во в пустые ячейки кроссворда.341256По горизонтали:4.Какая типичная ошибка встречается в разбеге, на последнем шаге?5.Как ставятся во время приземления стопы ног?6.В совершенствовании разбега большое значение имеет…?По вертикали:1.От чего зависит дальность прыжка в длину с разбега согнув ноги»?2.Разбег с максимальным количеством шагов в прыжках в длину с разбега согнув ноги», называется?3.Физическое качество, позволяющее мышцам быть эластичными, выполнять упражнения с большой амплитудой?​

1.Нужно сделать толчок двумя ногами.2.Руки направлены вперёд.3.Смотря с какой ноги ты начинаешь резбег, если с левой ноги, то рука правая, если с правой ноги, рука левая. Работать руками как в обычном беге.4.Нужно присесть.5.Стопы нужно поставить прямо.

Но инетс:)

У этого термина существуют и другие значения, см. Ромео и Джульетта (значения).

Ромео и Джульетта

Romeo and Juliet

издание 1599 года

издание 1599 года

Жанр трагедия

Автор Уильям Шекспир

Язык оригинала английский

Дата написания 1595

Дата первой публикации 1597

Логотип Викитеки Текст произведения в Викитеке

Логотип Викицитатника Цитаты в Викицитатнике

Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе

«Роме́о и Джулье́тта»[1] (англ. Romeo and Juliet) — трагедия Уильяма Шекспира, рассказывающая о любви юноши и девушки из двух враждующих веронских родов — Монтекки и Капулетти.

Сочинение обычно датируется 1594—1595 годами. Более ранняя датировка пьесы возникала в связи с предположением о том, что работа над ней могла быть начата ещё в 1591 году, затем отложена и окончена примерно два года спустя. Таким образом, 1593 год оказывается наиболее ранней из рассматриваемых дат, а 1596 год — позднейшей, так как в следующем году текст пьесы был напечатан[2].

Достоверность данной истории не установлена, но приметы исторического фона и жизненные мотивы, присутствующие в итальянской основе сюжета, сообщают определённое правдоподобие повести о веронских влюблённых[3].

Объяснение:

повідання Джека Лондона "Жага до життя" справило на мене сильне враження. Від першого до останнього рядка знаходишся в напрузі, стежиш за долею героя, затамувавши подих. Переживаєш і віриш, що він залишиться живий.

На початку розповіді перед нами два товариші, що поневіряються Аляскою в пошуках золота. Вони змучені, голодні, рухаються з останніх сил. Здається очевидним, що вижити в таких важких умовах можна, якщо є взаємна підтримка, взаємовиручка. Але Білл виявляється поганим другом: він кидає товариша після того, як той підвернув ногу, переходячи кам'янистий струмок. Коли головний герой залишився один серед безлюдної пустелі, із травмованою ногою, його охопив розпач. Але він не міг повірити, що Білл остаточно кинув його, адже він ніколи не вчинив би так з Біллом. Він вирішив, що Білл чекає його біля схованки, де вони сховали разом добуте золото, запаси їжі, патрони. І ця надія допомагає йому йти, перемагаючи страшний біль у нозі, голод, холод і страх самотності.

Але яке ж було розчарування героя, коли він побачив, що схованка порожня! Білл зрадив його вдруге, забравши всі припаси і прирікаючи його на вірну смерть. І тоді людина вирішила, що дійде що б там не було, що виживе, незважаючи на зраду Білла. Герой збирає в кулак усю волю і мужність і бореться за своє життя. Він намагається голими руками ловити куріпок, їсть корені рослин, захищається від голодних вовків і повзе, повзе, повзе, коли вже не може йти, обдираючи до крові коліна. На шляху він знаходить тіло Білла, якого загризли вовки. Зрада не до йому врятуватися. Поруч лежить мішечок із золотом, який жадібний Білл не викинув до останнього моменту. А головний герой навіть не думає забрати золото. Воно тепер не має для нього ніякого значення. Людина розуміє, що найдорожче — це життя. А шлях його стає усе важчим і небезпечнішим. У нього з'являється супутник — голодний і хворий вовк. Починається хвилюючий двобій між змученою і ослабілою людиною і вовком. Кожний з них розуміє, що виживе тільки в тому випадку, якщо уб'є іншого. Тепер людина увесь час напоготові, вона позбавлена відпочинку і сну. Вовк чатує на неї. Варто людині на хвилину заснути, вона відочуває на собі вовчі зуби. Але герой виходить переможцем з цього випробування і, врешті-решт, добирається до людей.

Я дуже переживала, коли читала, як людина з останніх сил кілька днів повзе до корабля. Мені здавалося, що люди не помітять його. Але усі закінчилося добре. Герой був врятований.

Я думаю, що вижити людині до мужність, завзятість, величезна сила волі і любов до життя. Ця розповідь допомагає зрозуміти, що навіть у самій небезпечній ситуації не можна впадати у відчай, потрібно вірити в краще, зібратися із силами і боротися за життя.

Объяснение: