Покажите, какие пословицы основаны на противопоставлении антонимов, а какие — на сопоставлении синонимов.

ответ к заданию по русскому языку
 

Реферат

Соціальна реклама на податкову тематику спрямована на усвідомлення платником податків значення податків для держави, і для себе особисто

Реклама логічно представляє собою складову частину формування авторитету установи, організації, підприємства.

"Реклама [фр. Reklame, лат. Reklamare – викрикувати] це:

інформація про товари, різноманітні види послуг тощо, покликана стимулювати попит на ці товари, послуги;

розповсюдження інформації про когось або про щось з метою створення популярності – так словник іншомовних слів трактує значення цього терміна".

У Законі України "Про рекламу" подається дещо звужене тлумачення реклами: "Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який б з метою прямого або опосередкованого прибутку".

Традиційно використовувалась комерційна реклама з метою активізації й прискорення реалізації товарів. Але починаючи з 1936 року, американська фірма" Уорнер і Суізі" першою розгорнула рекламну кампанію, мета якої полягала в підкресленні могутності Америки як держави, значення американського підприємства для майбутньої держави. Такі ж дії фірмою здійснювалися і після другої світової війни, заклавши тим самим основи унікального типу реклами – реклами іміджу, а не продукції. З часом цей напрям реклами отримав різні назви – інституційна реклама, реклама іміджу, реклама служіння державі, паблік рілейшнз реклама, престижна реклама".

Організації, що добре розуміються на особливостях сучасної цивілізації, починають розуміти переваги орієнтації на тривалі соціальні взаємозв’язки із громадськістю. У такій рекламі мають потребу не лише фірми – товаровиробники, а й інші структури, державні органи.

У статті 11 Закону України "Про рекламу" така діяльність щодо інформування й переконання населення називається "соціальною рекламною інформацією", тобто соціальною рекламою, під якою розуміється інформування державних органів з питань здорового життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яке не має комерційного характеру.

Зелёные цепочки» — советский художественный фильм, поставленный на киностудии «Ленфильм» в 1970 году режиссёром Г. Л. Ароновым по повестям Г. И. Матвеева «Зелёные цепочки» и «Тайная схватка».

Премьера фильма в СССР состоялась 30 декабря 1970 года.

Сюжет фильма:

Лето 1941 года. Юные Степа и Миша возвращаются в Ленинград из пионерского лагеря. В дороге они однорукому мужчине, который назвался дядей Петей. Внезапно начавшаяся бомбардировка заставляет мальчишек и их случайного попутчика разделиться – в результате его багаж остается у пионеров. В Ленинграде ребята открывают чемодан и находят там ракеты... С этого момента начинаются приключения ребят.

Съёмочная группа:

Автор сценария — Феликс Миронер

Режиссёр-постановщик — Григорий Аронов

Главный оператор — Николай Жилин

Главный художник — Михаил Иванов

Режиссёр — А. Дугладзе

Оператор — Б. Александровский

Композитор — Исаак Шварц

Звукооператор — Тигран Силаев

Оркестр Ленинградской филармонии (в титрах не указан)

Дирижёр — Лео Корхин

Текст песни — Вадим Коростылёв

Монтажёр — О. Иванова

Редактор — Светлана Пономаренко

Художник по костюмам — Валентина Жук

Художник-гримёр — Л. Завиткова

Художники-декораторы — В. Гасилов, В. Скрадоль

Ассистенты:

режиссёра — С. Ильина, В. Томах, Н. Шевелёва

оператора — Д. Гаращенков, В. Лунин, Ю. Плешкин

Комбинированные съёмки:

Оператор — М. Покровский

Художник — Мария Кандат

Консультанты:

кандидат юридических наук — Б. Д. Лебин

подполковник — И. Скрипченко

Директор картины — Григорий Прусовский

В ролях:

Саша Григорьев — (Мишка Алексеев)

Игорь Урумбеков — (Васька Кожух)

Владимир Лелётко — (Стёпка Панфилов, ленинградский мальчишка, пишущий стихи)

Павел Луспекаев — (Иван Васильевич, майор НКВД СССР на Литейном)

Олег Белов — (Алексей Иванович Бураков)

Александр Михайлов — (однорукий «дядя Петя», немецкий шпион Пауль Рихтер)

Фёдор Одиноков — (шофёр грузовика Семён Семёнов, пособник шпионов)

Андрей Крупенин — (Шурка-«Крендель», Александр Калачёв)

Аристарх Ливанов — (Жорка-«Брюнет»)

Александр Липов — (Валерий Каплунов, долговязый диверсант-ракетчик, племянник часовщика Воронова)

В эпизодах:

Константин Адашевский — (часовщик Воронов, дядя ракетчика)

Людмила Аржанникова — (управхоз)

Валентина Ананьина — (Алексеева, мать Мишки)

Людмила Глазова — (женщина на рынке, продаёт детские ботиночки)

Виолетта Жухимович — (дружинница)

Наталия Журавель — (дружинница Нюра)

Владимир Карпенко — (сотрудник НКВД)

Кира Крейлис-Петрова — (Анастасия, жена Семёна)

Юрий Оськин — (милиционер в отделении милиции на рынке)

Александр Соколов — (сосед Мишки)

Виктор Чайников — (директор хлебзавода)

Оля Лунькова — (Люся, сестра Мишки)

Сергей Кашеваров — (сотрудник милиции Миронов... в титрах не указан)

Михаил Мудров — (мужик в бане... в титрах не указан)

И. Астапов, Н. Максимович, С. Чулков, Толя Викторов, Юра Чистяков-

Надеюсь