Написати есе "Віктимна поведінка, . Що це таке?" Це по основі здоровя

Віктимна поведінка – дії особи, що провокують виникнення віктимної ситуації, яка полягає у конкретній життєвій ситуації, що складається у зв’язку з психологічними якостями особи при виникненні реальної можливості заподіяти їй шкоду.

Віктимна поведінка жертви, як правило, зумовлена:

- особливостями фізіологічного стану особи,

- легковажним та недбалим ставленням до особистої безпеки та безпеки майна,

- легковажним ставленням до норм та правил громадського порядку та громадської безпеки,

- участю у незаконних угодах через довірливість або необізнаність.

За характером віктимна поведінка поділяється на:

1) конфліктну (при створенні або участі у конфлікті),

2) провокаційну (при наявності аморальної поведінки, демонстрації багатства тощо),

3) легковажну (створення аварійної ситуації, довірливого ставлення),

4) правомірну (протидія злочинця при виконанні громадських, службових обов’язків).

Віктимологія – напрямок кримінології, що вивчає кількісну та якісну характеристику жертв злочинів, закономірності їхніх взаємовідносин із злочинцем з метою вдосконалення форм та методів запобігання злочинності.

Мо, отец двенадцатилетней Мегги, обладает удивительной когда он читает вслух, герои книг оживают, причем взамен на страницы книги попадает кто-нибудь из окружающих. Так однажды в доме Мегги появился отъявленный злодей из книги «Чернильное сердце» Каприкорн (Козерог), его верный слуга Баста, а также бродячий артист, пожиратель огня Сажерук (Пыльнорук), а вместо них в сказке оказалась мама Мегги. Каприкорну пришёлся по душе наш мир, и он решил уничтожить все экземпляры книги со своей историей, кроме одного, тщательно охраняемого, чтобы никто не смог послать его обратно, но чтобы сам он мог заставить Мо, или кого-нибудь другого с таким же даром, вычитать ему его старинного друга - страшную Тень лишь убивать. Однако есть по крайней мере два человека, желающие заполучить хоть какой-нибудь экземпляр истории - Мо, потому что он верит, что в этой книге живёт его жена, и Сажерук, потому что он безгранично тоскует по своему родному миру. И этих двоих, не очень доверяющих друг другу, но ставших невольными союзниками, не останавливают никакие препятствия. Мегги же, не смотря на плачевный опыт отца, тоже очень хочет обладать чудесным даром - вычитывать героев книг, и то ли наследственность, то ли страстное желание ... в действительности оказывается, что и она обладает этим чудесным даром. Вместе с Фенолио, автором книги "Чернильное сердце", они претворяют в жизнь идею Мо, делают небольшое отступление в истории, и избавляются от страшных гостей из книги, а заодно Мегги находит маму. Счастливое семейство поселяется у своей родственницы, библиофилки Элинор, которая даёт также пристанище в своём саду и всяким волшебным существам, вышедшим из книги - феям, кобольдам, стеклянным человечкам... но в нашем мире остались ещё и Баста, а также Сорока, мать Каприкорна, и ещё безутешно ностальгирующий Сажерук, а Фенолио попал в созданный им же самим мир. Так что история не окончена.

В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом.

У книзі утверджується магія слова й привабливість читання.

Роман «Чорнильне серце» демонструє читачам два світи: реальний світ любителів книжок з їхніми багатими бібліотеками та рідкісними виданнями (одна з яких дала назву твору) та уявний, вигаданий світ книжок, населений фантастичними істотами, ельфами, феями, але також і тиранами, темними силами, котрі намагаються заполонити Землю страхом. У такий фантастичний б К. Функе стверджує думку про те, що книжки та їх персонажі є різними… Є добрі книжки, сповнені світла й добра, але є й такі, де діють «лихі сили». І така література теж нерідко трапляється в нашому реальному житті.