В чём смысл следующих поговорок: Моя хата с краю, я ничего не знаю. Я — последняя буква в алфавите! На тему одной из них составьте текст-рассуждение.

ответ к заданию по русскому языку
 

Объяснение:

Традиції святкування Різдва у світі.

у Англії традиції такі:

Вішають віночок на двері, який урочисто ставлять на стіл під час різдвяної вечері та прикріплюють до нього 4 свічки;

кладуть подарунки в панчоху;

дарують і відправляють поштою листівки один одному;

також традиції у США:

В домі розвішують гірлянди; у дворах встановлюють фігурки казкових тварин, Санта Клауса та ангелів; на двері вішають віночки з ялинкових гілочок;

обов’язковим різдвяним напоєм є еггног – яєчно-молочний напій з прянощами;

Різдво в Ірландії

Святкування Різдва починається богослужінням. Дітям дарують адвентний календар, де під кожним грудневим днем заховані ласощі з шоколаду. На свята печуть деруни, тістечка, паштети з рубленого м’яса і пудинги. У багатьох районах зберігся звичай запалювати на вікні свічку, це символізує освітлення дороги Святій Сім’ї і стомленим мандрівникам, які заблукали вночі.

Твір-роздум: «Чи потрібне українознавство?» Ви можете написати використовуючи поданий варіант. Твір «Чи потрібне українознавство?» У школі ми освоюємо безліч цікавих предметів, пов’язаних з історією, культурою, географією України. І кожна наука компетентна у своїй стихії. Та останнім часом у багатьох виникає питання для чого потрібне українознавство? Та що це таке? Відомий український письменник дав таке визначення українознавству: «… – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні. Це пізнання не лише наших чеснот, а й хиб та вад, що прирікають нас важко жити». Справді, це потрібно сучасному українцю. Тому ми вивчаємо українознавство з метою пізнання себе не приховано, а відверто, визнаючи всі похибки. Українознавство – це не тільки козаки і вареники, а глибока система знань про народ, про культуру і предків, і учасників. Це своєрідне поєднання історії, літератури, мистецтва, фольклору. І якщо хтось запитає: для чого нам ця псевдонаука? Відповідь однозначна: бо ми – українці й варто цінувати духовне обличчя свого народу й власного «я». У нас чарівна багатовікова культура, своєрідна музика, театр, образотворче мистецтво. А етнографія й фольклор відтворюють усе духовне багатство нашої країни. Ці основні складники українознавства будуть важливими завжди для того, щоб народ і пам’ять про нього залишалися вічними, невмирущими. Тож, я вважаю, що неможливо стати справжнім українцем, якщо ти зневажаєш власну історію, культуру, традиції. А справді прогресивну, вільну цілеспрямовану державу можуть створити тільки високоінтелектуальні громадяни, які поважатимуть і цінуватимуть свою Батьківщину, рідну домівку, батька й матір.