Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.
Походження
Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду.
Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.
Культура
У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям як гроші.
Господарство
Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена ще й землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися тільки жінки.
Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).
Вірування
Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.
Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.
Виготовлення кераміки
Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.
ответ:
объяснение:
приємно зустрітися з гарною книгою, оскільки завжди дізнаєшся про щось нове, невідоме, краще починаєш розуміти людей, життя, навіть себе.
книги відомого письменника xix століття м. гоголя увагу тим, що глибоко аналізують людські стосунки, розкривають тонкощі людської психології. це стосується і повісті письменника «ніч перед різдвом». скажу відверто, цей твір мене зачарував ще з перших сторінок. я із захопленням читала про звичаї мого народу щодо святкування різдва.
хочеться зазначити, що у повісті тісно переплітається реальне і фантастичне.
є й елементи містики: нечиста сила (відьма, чорт) переймають людські звички, поведінку (чорт ніжиться з солохою, говорить їй компліменти, береться за серце тощо). автор зобразив їх комічно. часто фантастичне переходить у казкове, межі між ними стираються.
тонким ліризмом просякнуті сторінки, присвячені коханню вакули й оксани. дивуєшся з талановитості вакули: і коваль був добрий, і малював гарно, і співав чудово. окрім того, кмітливим був і щиро кохав оксану.
відверто кажучи, оксана мені спочатку не . вона здалася мені занадто гордовитою і примхливою, адже їй насміхатися з почуттів вакули. тому й вигадала вона йому таке складне завдання: їй черевички, які носить сама цариця.-але для закоханого вакули не було нічого неможливого. він вирушив у далекий петербург, зустрівся там із козаками, пробрався до палацу і попросив черевички у цариці. і, як не дивно, та віддала свої черевички вакулі. можливо, царицю вразила щирість коваля і, як жінка, вона зрозуміла, що на таке може бути здатен тільки закоханий. а крім того, як і кожній жінці, було приємно почути комплімент, який сказав їй вакула.
цікаво було спостерігати за зміною характеру оксани. почувши, що вакула неначебто втопився, дівчина цілу ніч переживала муки совісті, майже вголос картала себе. вранці у церкві на службі вона молилася, щоб відігнати важкі думки. дівчина навіть пошкодувала, шо дала таке важке завдання вакулі. чим пояснити таку різку зміну в характері героїні? не забуваймо, що події повісті відбуваються в ніч проти різдва. вона незвичайна, бо саме цієї ночі борються сили добра і зла, і добро перемагає. такий закон.
у душах людей теж відбувається така сама боротьба і різдвяної ночі вони очи- - щаються від зла. так сталося і з оксаною. вона багато чого зрозуміла цієї ночі, змінилася, переродилася, і в її душі оселилося кохання. таким було диво різдва.
справжня романтична історія вакули й оксани закінчується щасливо. коваль вакула одружився з оксаною, у них народилася дитина. а свій гріх (угода з чортом) вакула спокутував тим, що намалював у церкві такого гидкого чорта у пеклі, «що всі плювали, проходячи повз нього».
у мене затінилося приємне відчуття від цього твору. і нехай повість трішки схожа на казку, але розповідається у ній про людей. тож хочеться вірити у те, що люди будуть замислюватися над своїми вчинками, цінуватимуть одне одного і берегтимуть кохання.'
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Оцените роль каждого вида природных ресурсов в жизни и хозяйственной деятельности людей.