Основа академічної доброчесності полягає у написанні оригінальних авторських наукових робіт. «Крадіжка» чужих текстів і думок, а відсутність у роботі адекватного посилання на першоджерела є прямим порушенням не лише етичних норм, але й закону.
В українському законодавстві дотримання авторського права та захист інтелектуальної власності мають гарантувати Конституція, Кодекс про адміністративні порушення, Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, а також закон «Про авторське право та суміжні права». У 2017 році у ст. 42 закону «Про освіту» на офіційному рівні ввели термін «академічна доброчесність» та визначили основні засади її дотримання.
Незважаючи на формальну наявність юридичного підґрунтя, на практиці це — лише крапля в морі, адже часом ознаки плагіату в наукових роботах із тих чи інших причин просто не помічають. Так, наприкінці березня 2017 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) презентувала звіт «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017». У 8 главі звіту під назвою «Academic dishonesty – cheating and plagiarism in Ukrainian higher education» («Академічна непорядність — шахрайство та плагіат в українській вищій школі») констатувався високий рівень цих ганебних явищ в Україні.
У світовій практиці також немало скандальних і прикрих ситуацій із виявленням академічної недоброчесності у вищих ешелонах влади. Що вже казати про студентів.
Вчені також плагіатять. Інколи свідомо, інколи — ні. Перечитавши сотні наукових робіт та книг, деякі з вивчених раніше тез можуть бути несвідомо запозичені під час написання нової авторської роботи. Тому навіть фахівцеві іноді важко уникнути запозичень. В інших випадках науковець робить це навмисно.
Боротьба із плагіатом у наукових роботах потребує багато часу та сил. Навіть якісно знайти copypaste «вручну» — практично нереально. Якщо змістовно оцінити роботу - це завдання для профільного експерта, то осягнути безмежні кількості текстів, які наразі доступні всім у відкритому доступі - це може виявитися напрочуд складним завданням навіть для групи науковців, вже не кажучи про часові затрати на це.
Нині, хоча і є прописані норми законів, однак часто бракує ефективних і налагоджених процедур оцінювання текстів на наявність різновидів академічного шахрайства. Крім цього, не слід забувати й про «людський фактор» — аналізувати текстові роботи й порівнювати їх з іншими науковими доробками задля виявлення порушень академічної доброчесності є нелегким завданням для однієї людини як технічно, так й інтелектуально.
ответ:
объяснение:
1 муравьи уничтожают вредных насекомых.
2. муравьи являются распространителями семян некоторых видов растений. у этих растений к семечку пристроен вкусный приросток, который заставляет муравьев тащить семечко (например семена фиалки) .
3. муравьи из плотной почвы делают рыхлую, обогащенную кислородом и минеральными веществами почву. в результате их жизнедеятельности, даже тяжелая глинистая земля становится рыхлой как пух.
4. муравьи пасут тлей и заносят их на различные растения. за это их не любят садоводы и огородники. но, тля выделяет сахара, которые собирают муравьи, если тля без муравьев, то эти выделения забивают листовые пластинки и растение оказывается угнетенным.
5. муравьи распространяют споры белых грибов. там где много муравейников в лесу, белые грибы нужно искать вдоль их дорожек.
6. муравьи являются кормом для многих лесных обитателей. дятлы, барсуки, медведи, ежи любят полакомиться муравьями и их яйцами и личинками.
7. яйца и личинки муравьев рыбаки используют для рыбной ловли.
8. человек использовал муравьев для лечения различных заболеваний. наши предки садились в муравейник при проблемах с суставами.
9. муравьиная кислота собиралась как ценное лекарственное средство.
к сожалению, количество муравейников в наших лесах резко сокращается и все эти блага исчезают вместе с ними.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ответ к заданию по русскому языку
