Вільям Шекспір написав трагедію "Ромео і Джульєтта" кілька століть назад, але ця історія трагічного кохання залишається актуальною і на сьогоднішній день.
Основою трагедії "Ромео і Джульєтта" є безперервна боротьба старого, яке не хоче йти, і нового, яке в підсумку переможе. Вічна війна між двома сім'ями Капулетті і Монтеккі, яка якщо спочатку і мала причину, то з часом вона забулася. Самі сім'ї начебто захищають свою честь і не збираються припиняти багаторічні чвари і від цього страждають всі жителі Верони.
Але все ж, головним в цій трагедії є любов Ромео і Джульєтти. Любов, яка здатна припинити ці безглузді розборки між Монтеккі і Капулетті. Хлопець і дівчина з цих сімей полюбили один одного. Автор дуже красиво зобразив розвиток їх почуттів.
Ромео і Джульєтта ще занадто молоді, їх серця чисті, вони знаходять в кожному дні щось прекрасне, а зустрівши один одного, ще й відчувають почуття неймовірного щастя. Почуття, які відчувають головні герої, йдуть в розріз з встановленими правилами їх батьків. Адже боротьба, яка тривала між їхніми родинами, не може так тривати. Не дивлячись, на те, що герої молоді та здавалося б наївні, але вони з самого початку розуміють, що їх любов закінчитися сумно. Це видно в кожній розмові між Ромео і Джульєттою.
Головні герої борються за право самим вибирати, кого любити, але їх оточує жорстока ворожнеча. Через це Джульєтта, випивши зілля сну, після береться за зброю, адже Ромео, думаючи, що вона мертва і сам помирає. А вона без нього не уявляє своє життя і вмирає. Джульєтта тільки почала пізнавати почуття любові, але полюбити вдруге вона не зможе і єдиний померти разом зі своїм коханим.
Любов між ними тривала менше тижня, але вона протистояла застарілим поглядам їх сімей. Саме смерть дітей, нарешті змогла помирити Капулетті і Монтеккі. Тільки втративши щось настільки важливе, сім'ї розуміють, що через них загинуло їхнє майбутнє. У смерті Ромео і Джульєтти з'являється така мораль: почуття людей є набагато важливіше, ніж давні станові забобони.
Основные правила поведения во время грозы
I. ДОМА
1. Старайтесь во время грозы находиться в помещении с закрытыми окнами, дверями и дымоходом, а также с молниеотводом.
2. Если ваш дом находится в сельской местности, заземлите антенну приемника, а разговоры по телефону отложите до окончания грозы: в наших широтах гроза редко длится более чем час-два, а два часа не говорить по телефону безвредно даже для самых заядлых болтушек.
II. ВНЕ ДОМА
3. Если вы оказались у воды, не купайтесь. Молния, упавшая в воду даже в десятках метрах от вас, окажется для вас слишком близкой.
4. Не укрывайтесь от молнии вблизи одиноко стоящих деревьев и кустов. Кстати, нет пород деревьев, которые чаще притягивают молнию,— молния чаще попадает в одинокие деревья, независимо от их породы. Не прислоняйтесь к столбам, стогам сена и т. д.
5. В лесу выбирайте для укрытия деревья более низкие, чем остальные, но не прислоняйтесь к их стволам.
6. Не ходите босиком. Не ложитесь на землю. Ноги должны быть расположены, как по команде «смирно».
7. Находясь на открытом месте, старайтесь не оказаться на возвышенности. В горах старайтесь располагаться в средней части склонов ущелий. Перебегая с места на место, помните, что средний промежуток времени между молниями около 10 секунд.
8. Если ваша встреча с грозой произошла в открытой степи и укрытие слишком далеко, присядьте, накройтесь чем-нибудь и надейтесь, что вам повезет.
9. Оказавшись в лодке далеко от берега, сядьте в ней, постарайтесь укрыться от дождя и помните, что возможность поражения молнией человека в лодке меньше десятитысячной процента.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Какова роль миграции как фактора эволюции? Приведите примеры.
Влияние миграции как элементарного эволюционного фактора может быть различным. Во-первых, гены особей-мигрантов, принесённые в популяцию, способны увеличивать разнообразие её генофонда. Во-вторых, перемещение небольшой группы особей за пределы исходной популяции может привести к появлению новой популяции, характеризующейся значительным генетическим однообразием. В-третьих, миграция в результате постоянного притока генов может поддерживать генетическую структуру популяции на одном и том же уровне и сохранять вид без изменений.