Подумайте, что произойдёт с любым искусственным биоценозом, если человек перестанет за ним ухаживать. Объясните причины, приведите примеры.

Искусственные биоценозы появились в результате деятельности человека. Созданы человеком поля, сады, пруды и тому подобное. Земледелие привело к уничтожению на больших площадях естественных биоценозов, от которых агроценоз отличается невозможностью долгого самостоятельного существования. Если человек перестает за ним ухаживать, то все культурные растения будут уничтожены дикими,т.к им нужен постоянный уход человека. В этом биоценозе начнут прогрессировать сорняки и другие вредители сельского хозяйства,что через некоторое время приведет к образованию биоценоза.

ответ:добро и зло в сказке 12 месяцев

Замечательная сказка "Двенадцать месяцев" была написана чешской писательницей Боженой Немцовой, однако нам она известна в великолепном пересказе Маршака, а также по фильму-сказке. В этой сказке добро борется со злом - на то она и сказка. Как и во всякой сказке, в сказке "Двенадцать месяцев" есть положительные и отрицательные персонажи. Положительные персонажи служат воплощением хороших, добрых качеств, а отрицательные - плохих, как и положено в сказке.

Падчерица - однозначно положительный персонаж. Она добрая, чуткая, кроткая, терпеливая. Мачеха с дочкой - отрицательные персонажи: они злые, безжалостные, жадные. Желая получить корзину золота, бессердечная мачеха посылает падчерицу в зимний лес за подснежниками.

Как и положено в сказке, добрые персонажи получают . В лесу девушка видит костер, у которого греются двенадцать братьев-месяцев. Они падчерице, ненадолго устроив зимой апрель, чтобы девушка собрала цветов.

Еще один отрицательный персонаж сказки - принцесса. Она капризная и избалованная. Принцесса не считается с другими людьми, хочет, чтобы все было только так, как желает она. Это она пожелала зимой подснежников, а потом требует, чтобы все отправились в лес, чтобы посмотреть, откуда взялись цветы. Но сказка на то и сказка, чтобы зло было наказано, а добро восторжествовало.

Объяснение:

Ліси розташовані на півночі та заході рівнинної частини України. Вони займають близько 24 % території країни. У їх межах розрізняють зони мішаних (17 % площі) і широколистих лісів (7 % площі). Мішані ліси у нас часто називають Українським Поліссям. Їх південну межу визначають за умовною лінією, що проходить поблизу міст Володимира-Волинського – Луцька – Житомира – Києва – Ніжина – Кролівця – Глухова. На півдні ці зони поступово переходять у лісостепову зону. Українське Полісся є частиною великої Поліської низовини, яка простягається на територію ще трьох держав – Білорусі, Польщі та Росії. Тому чітких природних меж Українського Полісся не існує.

Зона широколистих лісів займає західну частину України від Українських Карпат на схід до лінії Шепетівка – Хмельницький – Новодністровськ. Донедавна цю частину України відносили до лісостепової зони. Сучасні ландшафти тут справді подібні до лісостепу, але до активного розорювання земель 90 % території займали листяні ліси, від яких нині майже нічого не лишилося. Тому в історичному сенсі це крайня східна межа поширення у Європі широколистяних буково-дубових лісів.

Объяснение:

Прадавній український ліс – це зачарований світ, де річки й озера багаті на рибу, а кожна галявина дарує духмяні ягоди і гриби. Восени під ногами шурхотить опале листя, а навесні з-під снігу визирають проліски і сон-трава. Тут затишне, не надто спекотне літо. Зима помірно холодна. Щедро зрошена дощами земля дарує вологу струнким соснам, кремезним дубам, сторічним букам. Цілюще повітря пахне мохом і сосновою смолою. Річки повноводні, неначе водопілля ніколи не минає. Струмки звивисті, як велетенські змії, що ховаються у лісовій гущаві. Над берегами схиляються старезні верби. А над усім цим – густо-синє небо, яке тоне у чистому дзеркалі озер. Біля поліщукової хати лелека в’є гніздо, поряд із криницею росте кущ калини і стоїть, схиливши голову, журавель. І позирає мертвими вікнами місто Прип’ять, обпалене вічним болем чорнобильської катастрофи. Усе це – Українське Полісся…