1)Какой бывает посуда зависимости от материала, из которого она изготовлена? 2)Что такое кухонный инвентарь?

Это стеклянная и пластмасовая фигна кароче и все там такое

1) Посуды хрупкие из за того что они сделаны из вещей как стекло но также есть посуды сделаны из пластика

2) Инвентарь это вещь где находится кухонные вещи

И так стал наш Ферзь

Жить – поживать, добра – богатства наживать…

Глава № 2

Слава дошла о Ферзе нашем

За пределы шахматной доски,

Но Ферзь наш тужит от тоски,

И вспоминает часто Он,

Свой родимый прежний дом,

И как Он Пешкою любил мечтать,

Теперь же – нечего ему желать,

Когда всем может обладать…

Надоело быть ему Ферзём,

И теперь желает Он,

Королевский Трон занять,

Правила игры менять!

Появилась нОва страсть,

Привлекает его Власть!

И думал Ферзь наш удалой

Своею умной головой:

- За Трон я буду воевать,

И больше нечего желать!

Борьба за Власть – любой ценой

Дарует в сердце мне покой!

И начал Ферзь наш удалой

Со своею дружною Ордой

Пробивать пути во Власть

Ничего не пострашась!

Глава № 3

Новый ход готовила Судьба,

И в те былые времена

Стратегия игры его вела

На важные дела.

Ферзь по шахматной доске пошёл

Союзников себе нашёл.

То были разные фигуры:

Пешки, Кони, Офицеры – Кавалеры,

А также с ним Ладья – Сестрица

Надежная в борьбе спутница!

И теперь вся шахматная столица

Вместе с Ферзем все бунтуют,

Перемен правил требуют.

Ферзь сделал очень важный ход

В этом поддержал его Народ

За него голосовали

Короля с Трона свергали.

Попытка эта – смелая была,

И результат хороший принесла.

Только вот Король на Троне

И долго ещё никто не тронет…

И тогда наш Ферзь, создал объединенье,

И стал бороться за правил игры измененье,

И стали все надеяться тогда,

Что когда-нибудь изменится игра,

И Ферзь наш станет Королём

Самым могучим Государем!

Сердце его теперь не тужит,

Народу Он усердно служит,

И с Королём мирно дружит!

На шахматной доске – достойная фигура

На сим, прощаемся мы с ним УРА

Дослідження Арктики.
У справі дослідження Північного Льодовитого океану багато зробив російський учений дослідник Арктики — Отто Шмідт. Він започаткував Північний морський транспортний шлях від Європи через Північний Льодовитий океан до портів Далекого Сходу.
У 1929 і 1930 рр. О. Шмідт організував експедиції на криголамі «Георгій Сєдов» до островів Земля Франца-Йосифа та Північна Земля.
У 1932 р. очолив експедицію на криголамі «Сибіряков» від Європи через Північний Льодовитий океан до портів Далекого Сходу.
У 1937 р. керував експедицією для організації наукової станції «Північний полюс» щодо спостереження за погодними умовами, температурою води, рухом льоду.
Дослідження Антарктиди.
Антарктида приваблювала своєю унікальною природою, рослинним і тваринним світом, рідкісними мінералами та корисними копалинами, але умови для дослідження були найсуворішими (сильні морози, вітри, снігові бурі, гірські хребти материка, укриті товстим шаром льоду, тріщини, триметрова товща льоду). Датою відкриття вважають 28 січня 1820 року, тоді вперше крижану пустелю побачила експедиція Т.Ф. Беллінсгаузена.
Систематичне наукове вивчення Антарктиди розпочалося із середини XX ст. На материку було створено мережу наземних станцій для проведення походів углиб материка й наукових спостережень. З 1956 р. там працюють учені з Японії, США, Австралії, Аргентини, Польщі, Росії, Великої Британії, Німеччини, Франції та інших країн, майже 40 міжнародних станцій, серед них українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський».
Природа материка потребує охорони: зменшилась кількість морських ссавців через надмірний промисел, внаслідок аварій біля берегів утворюються нафтові плями, від яких гинуть морські тварини.  
У 1959 р. було підписано міжнародну угоду 80 держав про те, що Антарктида — материк, вільний від промислового виробництва та воєнних дій, материк учених, не належить жодній державі, нема постійного населення (відвідують лише туристи та співробітники наукових станцій).