1.Какие силы на него воздействуют на плывущего человека? 2. Теперь встань с места. Какая сила действует на тебя? 3. Помаши ладонями в разные стороны. Что ты чувствуешь? Во время взмаха, воздух или мешал тебе? 4. Сделай движение, как будто плывёшь. Где ты можешь сейчас плыть?

Объяснение:

Скорее всего не правильно

1) Выталкивающая сила воды притяжение земли.

2) Притяжение земли.

3)Сопротивление Воздуха.

4)В воздушном пространстве.  

О театре. Народный. Этот вид сценического искусства обладал сюжетной линией, в основе которой лежали эпос и мифология. Актерская профессия в Индии не пользовалась уважением. Это связано с тем, что артист изображал богов в смешном и непристойном облике. Актеров унижали и считали низшими слоями общества. Но, чтобы обрести мастерство в этой профессии, нужно было быть довольно образованным человеком. Придворный. Представления устраивались во дворах знати в развлекательных целях.
Музыка.
«сангит» («музыка») - единство пения и инструментальной музыки и танца. Господствующее положение занимает танцевальная музыка, так как основана на легенд и мифов. 

ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.