И дорожная разметка, и название животного. 2. Вокруг носа вьётся, а в руки не даётся. . 3. Папа, мама и дети

1. И дорожная разметка, и название животного. Ответ: зебра.
2. Вокруг носа вьётся, а в руки не даётся. Ответ: запах.
3. Папа,мама и дети. Ответ: семья.
4. Цветок, на котором гадают. Ответ: ромашка.
5. Картина с видами природы. Ответ: пейзаж.
6. Цветок, «лысеющий» на ветру. Ответ: одуванчик.
7. Зарытое сокровище. Ответ: клад.
8. Последний месяц осени. Ответ: ноябрь.
9. Подземный житель, стерегущий драгоценные камни. Ответ: гном.
10. Она бывает чёрная, красная, «заморская» и кабачковая. Ответ: икра.

Мужчины из Германии (немцы) мужественные, очень волевые, уверенные, высокие, спортивные, романтичные. Северные немцы светловолосые и голубоглазые, южные же немцы более темные, есть очень много немцев брюнетов с карими глазами. Так что Вы можете выбирать и немцев блондинов, и немцев брюнетов. У немецких мужчин очень мужественные и волевые лица: в основном у них резко очерчены нижняя челюсть и подбородок, а также у очень многих немцев нос с горбинкой, похож на носы древних римлян, так называемый римский нос. В 1978 году рост среднего западногерманского студента из ФРГ составлял 184 см, сегодня же средний рост немецкого мужчины 187 - 191 см. Немцы очень рослые и высокие, причем они сложены очень пропорционально.

Роль культури античності у нашому житті переоцінити майже неможливо, неможливо так само, як і перелічити все те, чим ми їй зобов'язані: філософія, лірика, театри, міфи, архітектура, епос, початки всіх наук, ідеали, право, бібліотеки, олімпійські ігри... Що не слово — то кожне грецького чи латинського походження, що не явище — то все родом з Еллади чи Риму.

Майже все, що оточує нас і насичує наші дні, так чи інакше, безпосередньо чи видозмінено, мало місце в добу античності, і це недивно, адже вона є колискою Європи (чого варте лише походження назви Європа!). Тільки-но навчившись говорити, ми починаємо вживати вислови, які народились за сотні років до нас і живуть досі: ахіллесова п'ята, олімпійський спокій, ієрихонські труби, танталові муки, сізіфова праця, авгієві конюшні, яблуко розбрату, спартанські умови, гігантські розміри, титанічна боротьба, гомеричний сміх... І потім, у більш дорослому віці, знайомлячись з давньогрецькими міфами, читаючи поеми Гомера, трагедії Есхіла, Софокла, Еврипіда, знаходимо в них відповіді на запитання: хто ж такий був Сізіф, що його спіткала така страшна доля; чому у царя Мідаса вуха віслюка; скільки подвигів вчинив Геракл; чому золоте яблуко із саду Гесперид спричинило таку страшну, кровопролитну війну; що саме значить фраза "Бійтесь данайців, навіть тоді, коли вони підносять подарунки!"

Зі впевненістю можна сказати, що людина, незнайома з давньогрецькими міфами, з іменами богів давньоримського пантеону, поемами Гомера та Вергілія, життєписами Плутарха, творчістю античних ліриків, трагіків, комедіографів, не може претендувати на звання освіченої, ерудованої особистості, принаймні, на нашому просторі. Тому що європейське мистецтво засіяне, немов нічне безхмарне небо, зорями, прикладами й натяками, посиланнями та алюзіями на образи й сюжети античності. Вся доба Відродження з її геніями та плодами їх творчості пройдуть повз незрозумілими; влучні назви сузір'їв та планет залишаться неоціненими; влучні назви явищ як-то "Едипів комплекс", гермафродитизм та інші будуть порожнім звуком; "Енеїда" Котляревського буде сприйнята просто як банальний жарт, а Герміона буде асоціюватись, у кращому випадку, лише з дівчиною-відмінницею зі школи магії та чарівництва Хогвартс, але аж ніяк ні зі спартанською царівною.

Та все це не про нас, адже ми віддаємо данину великій античній культурі, тій самій, творці якої першими вклонилися досконалості та в кожній своїй справі прагнули сягнути поставленого ідеалу; звернулись до найвищої матерії — до душі; розібрали й вивчили явища природи; шанували жагу розвитку і спрагу знань. Хто не чув імен Сократа, Платона, Солона, Піфагора, Аристотеля, Геродота, Демосфена? Плеяди (між іншим, хто такі плеяди? Правильно, сім доньок Атланта!) геніальних філософів, політиків, митців античності пройшли крізь віки до сьогодення, і всюди залишили дивовижний золотий відбиток своєї епохи, роль культури якої у нашому житті переоцінити майже неможливо, неможливо так само, як і перелічити все те, чим ми їй зобов'язані...

Объяснение:

Не міні твір ну вибереш що потрібно і буде міні твір)