Работа О.Конта “Система позитивной политики, или Социологический трактат об основах религии человечества” вышла в свет

Правильные ответы к тесту выделены
Тест  прошел проверку
ставим +1 к ответу)

Коли Господа Ісуса Христа взяли під стражу у Гетсиманському саду, то здалеку за Ним пішли апостоли Петро та Іван. Іван був добре відомий у домі первосвященика, мабуть, у зв’язку з риболовством, тому він безперешкодно зайшов у двір первосвященика, куди стражники повели Ісуса Христа на допит. Невідомих людей туди не пускали й Петро залишився на вулиці біля воріт маєтку первосвященика Анни. Але Іван хотів, щоб і Петра пустили у двір маєтку Анни, тому попросив знайому служницю, щоб вона пустила Петра у двір.
Служниця вийшла біля воріт маєтку Анни, щоб пропустити у двір Петра, й, щоб дізнатися, кого пустити, а може з допитливості, служниця питає:
– Це ти учень тієї Людини – Ісуса?
– Ні, – сказав Петро і став біля багаття, яке запалили люди через непогоду і холод. І в цей час закукурікав півень, як Петро вперше відрікся від Ісуса.
Коли первосвященик Анна завершив допит, то вояки повели Ісуса до первосвященика Каяфи через двір, бо Анна і Каяфа жили в одному будинку. Слідом за Господом Ісусом до Каяфи пішов і Петро. Біля маєтку первосвященика Каяфи зібралося багато людей, серед який був і Петро. Оскільки після опівночі дуже похолодало, слуги розпалили багаття у дворі та грілися. Й Петро підійшов до багаття, щоб зігрітися. Хтось зі слуг помітив якусь стурбованість Петра, мабуть, по розмовному діалекту визначив, що він галілеянин, й запитав:
– Чи не з учнів Його (Ісуса) й ти?
– Ні, чоловіче! – стверджувально відказав Петро. Це було друге відречення, яке відбулося тоді, коли Ісуса вели від Анни до Каяфи.
Після другого відречення минула година. Наближався вранішній світанок, а з ним пора півнячих співів. Закінчувався суд у первосвященика Каяфи. Тоді один з рабів, родич того ж самого Малха, якому Петро відсік вухо, підійшов до Петра й запитав:
– Чи не я бачив тебе з Ісусом у Гетсиманському саду?
А хтось інший із людей додав:
– І цей був з Ним (Ісусом), бо він галілеянин.
Петро злякався, зовсім розгубився і став божитися та присягатися, що не знає Ісуса, й зокрема сказав:
– Чоловіче, – не відаю, про що ти говориш...
Коли Петро ще говорив своє третє відречення від Ісуса, тим часом другі півні заспівали. У цю ж мить після другого допиту Ісуса Христа вели з будинку первосвященика Каяфи у двір його маєтку, де він повинен був дочекатися ранку і офіційного суду синедріону.
Ісус із галереї будинку кинув погляд на Петра. Цей погляд був настільки проникливий, що зворушив Петра до глибини серця. Й тоді Петро згадав слова Ісуса Христа під час Тайної вечері: «По-правді кажу тобі, що цієї ж ночі, перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене і скажеш, що не знаєш Мене».
І в голові Петра немов відлуння, кілька раз вторячи: «...зречешся Мене..., ...не знаєш Мене..., ...зречешся Мене..., ...не знаєш Мене...».
Петро в цю ж мить вийшов зі двору Каяфи і гірко плакав про своє гріховне падіння. Печаль Петрова була проникнута полум’яною любов’ю до і Господа нашого Ісуса Христа. Петро вірив у нескінченне милосердя Господа і сподівався, що цей гріх йому буде прощений.
Петро каявся і молив Бога про прощення все своє решту життя. Щоразу, коли серед ночі Петро чув спів півня, від вставав із ліжка, клякав на коліна і, плачучи, каявся у своїм зреченні, хоча Сам Господь невдовзі після Воскресіння простив Петрові.
Багато людей, які бачили Петра, підтверджували, що очі апостола Петра були весь час червоними від частого і гіркого плачу покаяння.
Так склалися обставини, що апостол Петро тричі зрікся Ісуса у цю тяжку для Ісуса, холодну ніч. Це не було свідоме чи злобне зречення, а швидше всього, несвідоме, мимовільне, невільне у силу обставин, що складалися в цю ніч. Проте воно було під впливом сатани.
На жаль, у кожного з нас або були, або можливі випадки, коли з уст виривається якесь слово, сказане невпопад чи проти когось із присутніх. Це не означає, що людина так думає, як сказала, це швидше всього вказує на те, що людина не контролює своїх думок.

В Україні військовослужбовці мають право балотуватися і бути обраними до місцевих рад і парламенту, проте згідно з законом вони не можуть бути членами будь-якої партії. Про це повідомила юридична служба Збройних сил України у Facebook.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України.

«При цьому військовим, які балотуються кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, їх командири (начальники) повинні створювати належні умови для здійснення цього права», - поінформували у юрслужбі.

Як зазначається, відповідно до Закону України  «Про вибори народних депутатів України», кандидатам у депутати забороняється використовувати для проведення передвиборної агітації службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, службові чи виробничі наради, збори колективу, а також залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації підлеглий особовий склад.

Також кандидат у депутати під час виборчого процесу не може бути звільнений з роботи з ініціативи командира військової частини (формування). Кандидат у депутати без його згоди не може бути переведений на іншу роботу, направлений у відрядження.

Також вказано, що згідно з Законом «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці не можуть бути членами будь-яких політичних партій або організацій чи рухів.

Відповідно до статті 6 Закону «Про політичні партії в Україні» членами політичних партій не можуть бути військовослужбовці. На час перебування на військовій службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.

Нагадаємо, у парламенті зареєстрували законопроєкт про внесення змін до закону про вибори народних депутатів щодо забезпечення виборчих прав військовослужбовців.