1.Сколько должно быть ЧСС после бега на 1500м?

130-140 уд\мин

Объяснение:

от 110 до 125

Объяснение:

ответ: №4

Объяснение: Примем, что человек смотрит с высоты 2 метра.  Н = 2 м, и охватывает неподвижным взглядом сектор в 90 градусов.  Радиус Земли R = 6371000 м.

Смотрите рисунок.   Найдем расстояние (р) до видимого горизонта. ΔОАК – прямоугольный. ОК = R + H = 6371000 + 2 = 6371002. Тогда АК = √(ОК²– ОА²) = √(6371002² - 6371000²) ≈ 5048 м = 5,048 км При таком недалеком горизонте можно считать, что охватываемая взглядом поверхность является плоской. Тогда площадь поверхности, охватываемой взглядом будет  равна  Sп = π р²/4 = 3,14 * 5,048²/4 ≈ 20 км². Площадь Земли     Sз = 4πR² = 4*3,14*6371² = 510064471,9 км². Следовательно, 20 квадратных километров от площади Земли составляют  20/510064471,9 ≈ 3,9* 10^-8. Если считать, что человек поворачивается на 360 градусов, то он охватит взглядом   3,9* 10^-8 * 4 = 1,568*10^-7.

Одного разу мені довелася можливість побувати в...космосі! У справжнісінькому. Я приїхала на космічну станцію, де мене досить довго тренували дорослі люди. Я успішно проходила всі тренування, каталася в центрифугах, немов на атракціонах в лунопарку. Надалі мене нарешті допустили до польоту на ракеті!

  Мене нарядили в костюм космонавта і посадили на моє місце в ракеті. Спочатку було страшно, вона різко піднялася з землі і вирушила в нікуди на шаленій швидкості, зі страху я закричала, але мене все ранво ніхто не чув. Незабаром ракета почала летіти повільніше і я зрозуміла - я в космосі. Я почула команду бази, що я можу відстебнуться і побродити по ракеті. Я відстебнулася і спробувала на смак спеціальну їжу з тюбиків. Всі предмети не підкорялися тяжінню землі, навіть я не могла щільно стояти на ногах. І незабаром я отримала дозвіл надіти скафандр повністю і вийти у відкритий космос.

  Я відкрила двері ракети і опинилася в бездонному темному просторі, в якому було неможливо багато кольорів і відтінків. Фіолетовий, синій, чорний. Зірки здавалися шалено близькі і величезні. Тут було холодно, і повітря для мене вже практично не залишилось. Я повернулася в ракету, захоплюючись тільки що побаченим.

  Потім...продзвенів будильник, я прокинулася і зібралася в школу. Але я впевнена, що літала я по справжньому, тому що на языыке я досі відчуваю присмак бридкої їжі з тюбиків, а мої очі ніколи не забудуть тієї космічної краси"