Закончи определения. Верхний плодородный слой земли — Главное свойство почвы —

Верхний плодородный слой земли - почва.
Главное свойство почвы - плодородие.

Объяснение:

Новий рік – це свято, оповите легендами й романтичними історіями. Кожна традиція пов'язана з цікавими фактами з минулого. Ось і новорічна іграшка також має свою історію, адже вона не з'явилася нізвідки. Виявляється, почалося все багато століть тому.

Ще дуже давно європейці започаткували традицію прикрашати будинок до свята Нового року. Але тоді влада була проти таких розважальних заходів – встановлювати в будинках хвойні дерева суворо заборонялося. Незважаючи на табу, люди потай приносили зелені красуні. Цей звичай переміг і прижився, а вже в XVI столітті він перетворилася на модну тенденцію. Прикрашати будинок у переддень свята стало популярною традицією, і сусіди навіть змагалися між собою – у кого ж цього року житло буде найкраще декороване.

Незважаючи на вплив тенденцій, правила прикрашання залишилися такими ж, змінився тільки матеріал. На верхівці красувалася зірка, по всьому дереву розвішували «яблука», які асоціювалися з біблійним забороненим плодом (сьогодні це новорічні ялинкові кульки), а також ставили запалені свічки – в наші дні вони перетворилися на гірлянди і дощики. Звичай вішати на зелені гілки солодощі залишився й до тепер. До середини XVIII століття прикраси були тільки їстівні, крім випічки, до «ялинкового меню» додалися горіхи, фрукти та цукерки. А вже в кінці цього ж століття на зелених гілочках з’явилися не тільки солодощі, але й паперові іграшки, шишки, яєчні шкаралупки, фігурки з латуні.

1848 року в Тюрінгії (Німеччина) були виготовлені перші ялинкові кульки.

Скифо-сибирский звериный стиль — особая манера исполнения изображений животных, широко представленная в культурах позднего бронзового и раннего железного века евразийских степей, включая и территорию Южной Сибири. Являлась характерной для различных культур, в том числе скифо-сибирского мира.

Наибольшие споры среди ученых (археологов, историков, искусствоведов) вызывает вопрос о смысловом значении скифо-сибирского изобразительного канона. Высказаны различные точки зрения, порой противоположные. В свернувшемся кошачьем хищнике видели и спящее животное, и отражение некой идеальной формы и именно этим объясняли подобную его каноническую позу. В олене с подогнутыми ногами предполагали лежащее животное, приготовленное к жертве. Трактуется образ оленя и как воплощение определенных представлений людей тагарской культуры об окружающем мире — о происхождении людей и всей вселенной, идея культа солнечного божества (олень — золотые рога) — источника света и жизни на земле. Весьма вероятно, что в основных канонических образах стиля, через удачно найденные художественные приемы, передано двоякое состояние животных: с одной стороны, движение, экспрессия, а с другой, гармония и уравновешенность. Именно так в изобразительных традициях стиля было передано, как считает Е.Д. Паульс, осознанное людьми единство противоположных начал — жизни и смерти, одновременно преодоление смерти.