В чём причина того, что жизненный уровень населения восточных земель Германии ниже, чем западных?

Перечень причин:
1. Менталитет и политические предпочтения. Традиционно отдаётся предпочтение правым партиям.
2. Уровень развития промышленности и в целом хозяйства восточных земель ниже, чем западных примерно на 25-27% (по данным федерального правительства). На востоке находятся преимущественно небольшие предприятия. Крупные компании, хотя и открывают представительства на востоке, основные мощности размещают в западной части. Одним из приоритетов правительства является размещение на востоке предприятий-экспортеров, что позволит стимулировать экономику региона.
3. Обособленность западных и восточных предпринимателей. Бизнесмены западной части предпочитают сотрудничать друг с другом и по минимуму с восточными.
4. Разница в оплате за один и тот труд. Доход работающих жителей востока составляет в среднем 75-80% от дохода на западе, т.е. тарифы за одинаковый труд на востоке ниже.
5. В землях, входивших в состав Германской Демократической Республики, сейчас живет около 900 тыс. безработных, и уровень безработицы составляет 10,3%. В западных землях этот показатель составляет всего 6%. Также, несмотря на высокий уровень безработицы, компаниям на востоке Германии не хватает квалифицированных работников.
6. Налоговая разница. Более низкая оплата труда влечёт за собой и пониженные налоги.
7. Разница в продуктах. Западные немцы отмечают (мнение субъективное) более низкое качество хлеба, сыра, произведённых индустриально на востоке.
8. Цена за электроэнергию. На востоке электричество стоит дороже, чем на западе.

Экологические проблемы:

Уничтожение видов растений и животных

Сокращение полезных ископаемых

Проблемы мирового океана

Загрязнение атмосферы

Разрушение озонового слоя

Загрязнение поверхности и обезображивание природных ландшафтов

2.ограничение выбросов токсичных отходов, отравляющих воду и почву;

создание заповедников для защиты уникальных природных комплексов и экосистем;

ограничение охоты и рыболовства для сохранения исчезающих видов, внедрение новых методов промысла, наносящих минимальный вред природе;

ограничение выброса мусора и поиск путей его переработки.

Астрід Еріксон народилася 14 листопада 1907 року в південній Швеції, в невеличкому містечку Віммербю у лені Кальмар провінції Смоланд, у фермерській родині. Вона стала другою дитиною Самуеля Авґуста Ерікссона і його дружини Ганни. Її батько займався сільськими справами на орендованій ділянці в Нессі, на самій околиці містечка. В Астрід був старший брат Ґуннар (1906—1974) та дві сестри — Ганна Інґрід Стіна (1911—2002) й Інґеґерд Брітта Саломе (1916—1997). Пізніше брат Астрід став членом шведського парламенту.Як написала сама Ліндгрен в автобіографічному збірнику «Мої вигадки» (Mina påhitt, 1971), вона росла у вік «коней та кабріолета». Основним засобом пересування для сім'ї був кінний екіпаж, темп життя був повільнішим, розваги ші, а стосунки з навколишньою природою тіснішими. Такі обставини сприяли розвитку у письменниці любові до природи — цим почуттям проникнута вся творчість Ліндгрен, від ексцентричних історій про доньку капітана Пеппі Довгупанчоху до повісті про Роні, доньку розбійника.

Сама письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в ньому було багато ігор і пригод) і вказувала на те, що саме воно служило джерелом натхнення для її творчості. Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прив'язаність один до одного та до дітей, а й не соромилися виявляти її, що було великою рідкістю у той час. Про особливі відносини в сім'ї письменниця з великою симпатією і ніжністю розказала в єдиній своїй книзі, не зверненій до дітей, — «Самуель Август із Севедсторпа і Ганна з Гюльта» (1975).

Объяснение: