Kechirim so'rashga oid namunada ko'rsatilgandek suhbatmatni tuzing.Namuna:- Zumrad, meni kechir, senga bergan va'damni unutibman.- Mayli, boshqa bunday qilma.​

-Oyijon meni kechiring.

- Aziza sen qilgan ishing xato.

- endi hamisha sizni aytganingizni qilaman.

- botir nega dars qoldirding?

- ustoz men uxlab qolibman. Meni kechiring bu hol boshqa takrorlanmaydi.

Объяснение:

Особую роль в февральских событиях сыграла ситуация на Путиловском заводе. Там, ещё 18 февраля 1917 года рабочие одного из цехов потребовали 50% прибавки к зарплате. Причём, выдвигая такое непомерное требование, рабочие бастующего цеха не посоветовались со своими товарищами из других цехов. Когда же директор завода наотрез отказался выполнять это требование, рабочие устроили сидячую забастовку. Дирекция пообещала сделать надбавку в 20%, но одновременно 21-го февраля уволила рабочих бастующего цеха. Эта крайне неумная, с точки зрения интересов администрации, мера привела к распространению забастовки на другие цеха. 22-го февраля администрация объявила о закрытии этих цехов на неопределённое время. «Это означало, – справедливо пишет Г. М. Катков, – что тридцать тысяч хорошо организованных рабочих, в большинстве высококвалифицированных, были буквально выброшены на улицу»
Не вызывает никаких сомнений, что действия администрации Путиловского завода способствовали успеху революции. Точно также не вызывает сомнений, что вся эта забастовка 23-го февраля была тщательно спланирована. Как опять-таки справедливо пишет Г. М. Катков «причины забастовок всё ещё совершенно темны. Невозможно было массовое движение такого масштаба и размаха без какой-то направляющей силы»

Двобій Ахілла і Гектора» переказ стислий Довго переслідував Ахілл бога Аполлона. Нарешті, зупинився бог-стріловержець і відкрив Ахіллу, кого він переслідував. Гнів опанував Ахіллом. З якою радістю він помстився б Аполлону, якби міг! Кинув переслідування син Пелея і знов прямує до стін Трої. Нісся по полю до стін Трої Ахілл, подібний виблискуючій зірці, тій зірці, яка яскраво горить на осінньому небі. Сіріус звуть її люди, нещастя обіцяє вона смертним. Побачив старець Пріам наближаючогося до стін Трої Ахілла і в страху став благати Гектора: – О, коханий син мій! Зайди швидше в місто! Чи не борися з сином Пелея, він могутніше тебе! Увійди в Трою! Адже в тобі вся надія на порятунок всіх троянців і троянок. Подумай, скількох синів убив у мене Ахілл. Зглянься хоч наді мною, нещасним старцем. Зевс послав мені в кінці мого життя жахливі біди. Я повинен бачити загибель моїх синів, побачити, як поведуть в неволю дочок, як будуть вбивати невинних немовлят. Сам я буду убитий на порозі мого дому, а ті пси, яких я сам вигодував, будуть лизати мою кров. Зглянься надо мною, Гектор! Молила Гектора сховатися в Троє і мати його, старезна Гекаба. Вона нагадала синові, як годувала вона його в дитинстві, як пестила його. Невже буде убитий на її очах Гектор і не оплаче його ні вона, ні Андромаха, а труп його пошматований буде псами у кораблів мирмидонян? Але твердо вирішив Гектор чекати Ахілла; спершись щитом об виступ вежі, він чекав свого лікаря. Не міг Гектор ухилитися від бою з Ахіллом. Боявся син Пріама, що звинувачуватимуть його троянці в тому, що він погубив Трою, понадіявшись на свою силу. Адже радив же йому Полідамант сховатися з військом в Трої, раніше ніж вступить в битву Ахілл. Тепер одне залишилося Гектору – вступити в бій з Ахіллом і чи перемогти, або загинути. Промайнула у Гектора і така думка: йти назустріч Ахіллу без зброї і обіцяти йому повернути прекрасну Олену і всі скарби, викрадені у Менелая, а з ними дати і половину всіх багатств великої Трої. Негайно відкинув цю думку Гектор. Він знав, що не стане Ахілл входити з ним у договір, що беззбройного вб’є він його, як безсилу жінку. Все ближче і ближче був Ахілл. Страх опанував Гектором, і пустився він бігти від грізного сина Пелея навколо Трої. За ним, подібно яструбові, який женеться за слабкою голубкою, нісся бурхливий Ахілл. Три рази оббігли герої навколо Трої.

Объяснение: