Волк поймал семью семерых козлят. В первый день волк съел 1 козлёнка. На второй к нему пришла волчица и они вместе съели козу и одного козлёнка (волк съел в 2 рада больше чем волчица А на третий волк съел козла. Одного он подарил волчице, а двух начал откармливать до 75 кг, после их съел вместе с волчицей (каждый съел одинаковое количество козлятины) а остальные убежали Коза =50 кг Козел =75 кг Козлёнок =25 кг Во сколько кг козлятины съел волк, сколько волчица? Сколько козлят убежало? Сколько всего козлятины было съедено? Сколько всего козлятины было поймано? Сколько всего Козлов было поймано?

Головні герої відомих літературних творів завжди справляли певне враження на читача. Варто сказати, що далеко не в кожному випадку це враження було позитивним. Іноді головні герої дійсно викликають симпатію, але буває і так, що вчинки героїв, їх характери не викликають нічого, крім роздратування. У випадку з відомими творами Артура Конана Дойля, його історіями про Шерлока Холмса та його пригоди, можна сказати, що головний герой викликає тільки позитив, він дійсно приваблює, і навряд чи з цим сперечатиметься той, хто дійсно уважно прочитав хоча  б один із творів циклу.

По-справжньому розумні і професійні люди ніколи не залишаються без позитивної оцінки зі сторони оточуючих. Артур Конан Дойль створив Шерлока Холмса саме таким. Цей детектив мав унікальні розумові здібності, був вкрай уважним до деталей , вмів здійснювати неймовірно складний аналіз існуючих фактів. Не було таких ситуацій, з яких Шерлок Холмс не міг знайти виходу. Кожна, навіть найскладніша ситуація, завжди вирішувалася їм практично ідеально. Твір побудовано таким чином, що читач кожного разу відчуває напругу і інтригу, які пов’язані з тим, що твори дуже заплутані, на перший погляд  незрозумілі, а в деяких випадках навіть містичні. З усім цим Шерлок Холмс справляється просто бездоганно, перетворюючи складні ситуації в прості і такі, які можна вирішити зрозуміло для кожного читача. Крім всіх цих позитивних якостей, пов’язаних з високим інтелектом детектива, він також мав досить високі людські якості. Який б твір ви не читали і не аналізували, завжди ви зіткнетеся з проявами моральності Шерлока Холмса. Детектив розумів, що його робота, його призначення покладає на нього серйозні зобов’язання перед суспільством. Він розумів, що йому необхідно бути чесним, справедливим, співчуваючим і таким, який допомагає людям, які цього потребують. Якби він таким не був, йому б просто не довіряли оточуючі. Це не тільки зіпсувало б репутацію цього детектива, але і зробило б його роботу неефективною.

Звичайно, Шерлок Холмс приваблює читачів, адже він практично позбавлений негативних якостей. Хіба можна вважати тютюнопаління і надмірну любов до кави дійсними і серйозними недоліками або вадами? Навряд чи хтось так подумає. Водночас позитивні якості показані автором настільки добре і чітко, що кожен може переконатися в тому, що Шерлок Холмс – дійсно висококласний детектив.

В сказочном царстве Алфавит все знают букву А. Она стоит на первом месте. Давно те времена, когда буква А считала себя самой главной. — Ведь не случайно я стою первой, — думала она. Теперь она понимает, что все буквы Алфавита одинаково важны. Даже твёрдый и мягкий знаки, которым сказочная фея позабыла дать собственные звуки. А в прежние времена… Долго терпели буквы её капризы. Похвалялась буква А: я – активная, азартная, агрессивная, и абсолютно главная. Обиделись тогда на неё все буквы, да и убежали из книжек. На страничках остался только набор из букв А – «А-а-а», так поют маленькие дети, недавно появившееся на свет. Естественно, что из книг ушёл главный смысл, и люди перестали их читать. Расстроилась буква А. Долго кричала она: «А-а» да «А-а». А потом утёрла слёзы и решила помириться со всеми буквами. Для этого она накрыла аппетитный стол. Чем же угощала буква А своих гостей – других букв Алфавита? А потчевала она вот чем: абрикосами и айвой, ананасами и алычой, авокадо и арбузом, апельсинами и ароматными яблоками, сорт которых назывался «антоновка». Отведав аппетитных яств, буквы решили, что больше обижаться на букву А они не будут, ведь и им без неё приходится туго.