Найдите в приведённом ниже списке названия сект и запи­шите в строку ответов цифры, под которыми они указаны. 1) катары

  хотя людей давно уже интересует вопрос  температуры в космосе, делать выводы относительно этого довольно сложно.     к внеземному пространству нельзя применить термин   "температура" в обычном понимании, там ее просто нет. ведь температура характеризует состояние вещества. а в открытом космосе привычное для нас вещество отсутствует.

однако вселенная пронизана излучением из самых разных источников различной интенсивности и частоты. а температуру можно определить,   как суммарную энергию излучения в какой-либо точке пространства.

    оставленный в космосе какой-нибудь объект охладится до температуры -269 с. но не до абсолютного нуля. 

    дело в том, что во вселенной с огромными скоростями движутся различные элементарные частицы, испускаемые разнообразными небесными телами. космос просто пронизан энергией от этих объектов, как в видимом, так и в невидимом диапазонах.

    из расчетов выходит, что в сумме энергия этого излучения и элементарных частиц 

равняется энергии тела, которое охладили до  температуры -269oс. вся эта энергия, 

на квадратный метр поверхности даже при полном её поглощении не сможет нагреть стакан воды на 0,1с.

    что касается межпланетного пространства, то его каждый кубический сантиметр может содержать сотни тысяч молекул газа. также в межпланетном космическом пространстве присутствуют мелкие и крупные метеориты а также огромное количество космической пыли. 

    можно сделать вывод, что межпланетная среда представляет собой пространство, которое заполнено   пылью, метеоритами и разряженным газом. помимо этого здесь присутствуют радиоволны,   потоки рентгеновских лучей, ультрафиолетовых, инфракрасных и много другого.

извини что так долго просто брат печатал есть фото но подчерк как то не понятный

Ще за життя драматурга п'єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем і глядачем постають не виняткові люди і події і не ті персонажі, які виступають "рупором ідеї автора", а звичайні люди зі своїми проблемами і пристрастями, достоїнствами і вадами, які живуть в характерних для своєї епохи умовах. Саме завдяки цьому драматургія Ібсена мала такий відгомін як у Норвегії, так і в усьому світі.

У п'єсі "Ляльковий дім", написаній 1879 року, відбувається повний перехід драматурга до нової, реалістичної драми. Ця п'єса була сприйнята передусім як твір, написаний на захист жіночої емансипації. Але для самого Ібсена суть його п'єси полягає не лише в цьому: у "Ляльковому домі" порушує центральне для нього питання про звільнення людини взагалі, про створення особистості.

На перший погляд, Нора, героїня "Лялькового дому", — лише лялечка, життєрадісна "білочка", господиня тихого й охайного будиночка, що нагадує ляльковий. Чоловік Нори,

Торвальд Хельмер, сприймає її не як рівну собі особистість, а як іграшку-"жайворонка", "лялечку". За вісім років, прожитих разом, Торвальд жодного разу не говорив із Норою серйозно. У ставленні Торвальда до дружини показовим є також епізод, коли він веде Нору з маскараду відразу після тарантели, щоб "зберегти ефект", створений нею. Головне для Торвальда — щоб Нора "грала" за його правилами. Нора не виховує дітей, а грає з ними, ніби продовжуючи гратися ляльками; вона оточена майже іграшковими предметами (не випадково у першій дії п'єси Нора прикрашає різдвяну ялинку).