Укажи страну, где обучался Ломоносов

Объяснение:

Айвенго» характеристика головного героя Вільфрел Айвенго — головний герой твору. 1. Походження героя. (Айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. Його батько — Седрік Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.) 2. Володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря (Незважаючи на те, що Айвенго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. На турнірі під Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом «Позбавлений спадку» і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Бріана де Буагільбера.). 3. Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.) 4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвенго не має значення та обставина, що Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. Здатність на сильне кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються) 6. Готовність до людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) В образі Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.

Объяснение:а первом этапе недавно пришедшие к власти большевики, впервые вступив в международные переговоры, пытались склонить правительства стран Антанты к заключению всеобщего мира, основанного на принципе «без аннексий и контрибуций», и получили формальное согласие Центральных держав с таким подходомПерейти к разделу «#Первый этап: 22—28 декабря». На втором этапеПерейти к разделу «#Второй этап: 9 января — 10 февраля», последовавшем за провалом планов достижения «всеобщего демократического мира» и началом внутрипартийной дискуссии о возможности подписания сепаратного договораПерейти к разделу «#Перерыв. Начало внутрипартийной борьбы», советская сторона стремилась к затягиванию переговоров, используя их для ведения агитации за общемировую революцию, тогда как власти Германской империи потребовали признать их право на оккупацию территории Польши, части Прибалтики и Белоруссии; 10 февраля, после заключения Центральными державами отдельного договора с представителями Украинской центральной радыПерейти к разделу «#Подписание мирного договора с Украиной», советская делегация во главе с Л. Троцким заявила о прекращении войны и одновременно об отказе от заключения мира (тактика «ни войны, ни мира»)Перейти к разделу «#Германский ультиматум и разрыв переговоров». После возобновления германского наступления на ПетроградПерейти к разделу «#Возобновление военных действий» В. Ленину, изначально выступавшему за немедленное подписание соглашения, удалось убедить однопартийцев в необходимости принятия германских условий («Социалистическое отечество в опасности!»)Перейти к разделу «#Внутрипартийная и публичная дискуссия о мире»; несмотря на то, что Германия выставила дополнительные требования, ЦК РСДРП(б), которому Ленин угрожал собственной отставкой, проголосовал за согласие на «похабный мир». Третий трёхдневный этап переговоров характеризовался отказом советской делегации вступать в дискуссию и завершился подписанием договораПерейти к разделу «#Третий этап: 1—3 марта», который 15 марта был ратифицирован делегатами IV Всероссийского съезда СоветовПерейти к разделу «#Ратификация»; 27 августа между Германской империей и РСФСР было заключено дополнительное двустороннее соглашение к договоруПерейти к разделу «#Исполнение обязательств и дополнительное соглашение».

Факт заключения сепаратного мира и условия Брест-Литовского мирного договора вызвали резкую реакцию как среди внутрироссийской оппозиции большевикам, так и на международной аренеПерейти к разделу «#Реакция» и привели к обострению Гражданской войны. В итоге соглашение не привело к полному прекращению боевых действий в Восточной Европе и ЗакавказьеПерейти к разделу «#Закавказье и Анатолия. Русско-турецкая комиссия», но стало поворотным моментом в истории региона, разделив «столкновения империй» 1914—1917 годов и последовавший за этим «континуум насилия»; сами же переговоры стали дебютом концепции «самоопределения народов», получившей дальнейшее развитие на Парижской мирной конференцииПерейти к разделу «#Влияние». Договор был аннулирован решением советского ВЦИК от 13 ноября 1918 года на фоне революционных событий в ГерманииПерейти к разделу «#Аннулирование». Несмотря на свою недолговечность, второе мирное соглашение Великой войны, использовавшееся как доказательство аннексионных планов Германской империи и её союзников, получило широкое освещение в историографииПерейти к разделу «#Историография».