?>
1. У літературі цього періоду на перший план виходять: 1) соціальні протиріччя; 2) моральні цінності; 3) окрема людина зі своїм багатим внутрішнім світом. 2. Кому належить вислів: «…сила оратора найбільше виявляється в умінні збуджувати у слухачів гнів, ненависть чи скорботу і від цих ефектів їх назад до м’якості і милосердя»: 1) Цицерону 2) Марку Антонію 3) Цезарю 3. В період розпаду полісу у літературі провідним жанром стають: 1) невеличкі вірші; 2) епос; 3) драма. 4. Вірші Катулла пов’язані з: 1) конкретним подіями особистого життя поета; 2) життям міст-полісів; 3) політичним життям країни. 5. Перу Тіта Лукреція Кара належать: 1) ліричні вірші; 2) епічна поема; 3) драми. 6. Цицерон відомий як: 1) блискучий оратор і філософ; 2) драматург; 3) комедіограф. 7. Твір «Філіппіки» Цицерона є: 1) філософським трактатом; 2) серією промов; 3) комедією. 8. Оратор за Цицероном це: 1) блискучий промовець; 2) людина високої культри і обширних знань; 3) звичайний адвокат. 9. Цезар у своїх «Записках про Галльську війну»: 1) виправдовує свої дії як полководець; 2) змальовує себе мудрим правителем; 3) описує звичаї римського народу. 10. У своїй промові «Про оратора», Цицерон вважає досконалим оратором: 1) Людину, яка має гарний зовнішній вигляд і вміє чітко і змістовно висловлювати свої думки; 2) Людину, яка розуміється на предметі промови, має певний досвід в різних суспільних справах і вміє чітко формулювати свої думки; 3) Людину, яка вміє говорити витончено, добирає найвитончені фрази 11. Кого Цицерон вважає найбільш наближеним до оратора: 1) Актора 2) Поета 3) Політика 12. Яке з племен в Галлії Цезар вважав найхоробрішим: 1) Аквітанів; 2) Кельтів (галлів); 3) Бельгів 13. Скільки класів людей виділяє в Галлії Гай Юлій Цезар: 1) Багатий клас, середній клас, бідний клас 2) Багатий і бідний 3) Багатий клас, середній клас, бідний клас, раби 14. Який клас у Галлії вважався особливою кастою і не платив податків (тв. «Галльська війна): 1) Друїди, 2) Вершники 3) Раби 15. Якого з богів найбільше шанували галли: 1) Аполлона 2) Марса 3) Меркурія 16. Мало займалися землеробством, не мали визначених ділянок: 1) Германці 2) Галли 3) Римляни 17. Образити гостя важалося найтяжчим гріхом у: 1) Галлів 2) Римлян 3) Германців 18.За що Цицерона називали «батьком вітчизни»: 1) Викрив змовників, очолюваних Катиліною 2) Був неперевершеним оратором 3) Був видатним культурним діячем 19. Хто віддав наказ убити Цицерона: 1) Гай Юлій Цезар 2) Октавіан Август 3) Марк Антоній 20.«Чистим і знаменитим лаконізм» за Цицероном вирізняються твори: 1) Гая Юлія Цезаря 2) Октавіана Августа 3) Марка Антонія
Ответы
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.