Измени по вопросам что? чего? чему? чем? о чём? существительное земля. Напиши. Выдели окончания.

ответ к заданию по русскому языку
 

ответ: лес прекрасен и красив в любое время года. и, тем не менее, весну все ждут с особым нетерпением. после долгой и холодной зимы все люди стремятся покинуть город и выехать в лес.

это любимое место отдыха, прогулок не только взрослых но и детей. то тут, то там пробиваются сквозь опавшую листву различные травы, на склонах приютились цветы мать-и-мачехи, прилетели первые птицы, поют, строят гнезда, готовятся к выведению потомства. а как легко дышится в весеннем лесу! хочется идти все дальше и дальше, в самую гущу леса. но, любуясь свежими весенними красками, впитывая в себя впечатления от общения с природой, нельзя забывать о том, что в весеннем лесу нас могут подстерегать неприятные встречи с клещами.

відповідь:

літературний багаж. пригадайте, що таке міф. які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.

однією з найдавніших священних книг людства є веди. ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії давньої індії. а створили її нащадки племен, що вторглися до індії приблизно в середині ii тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).

написано веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».

згідно з віруваннями індуїстів, веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. згодом їх було записано. на думку дослідників, укладання вед відбувалося протягом xvi-v ст. до н.е. однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та

пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують xi ст.

до вед входять чотири збірки (сам-хіти): «рігведа» - збірка гімнів; «самаведа» - збірка пісень;

усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що уникнути біди, хвороби, смерті. у цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.

пояснення: