Какие данные могут храниться в ячейках таблицы

Правила волейбола, кратко:

Для этого команда имеет 3 касания мяча (и еще одно возможное дополнительное касание мяча на блоке). Мяч вводится в игру подачей: подающий игрок ударом направляет мяч на сторону соперника. Розыгрыш каждого мяча продолжается до его приземления на площадку, выхода «за» или ошибки команды

Объяснение:

Одновременно на поле играют по 6 человек от каждой команды, однако за всю игру предусматривается не более 6 замен, поэтому максимальное количество игроков достигает 14 человек.

Первая подача осуществляется спортсменом, который был выбран посредством жребия. Бросок производится из-за линии, которая является задней границей поля. Если игрок заступает за нее, либо мяч не пересекает сетку, либо наоборот – мяч пересекает границы поля противника, то те в свою очередь выигрывают очко и производят следующую подачу.

Правила игры в классический волейбол предусматривают возможность розыгрыша мяча на своей территории поля, но только путем трех касаний. На практике это выглядит как обычный прием мяча, затем ра и завершающий удар атаки.

После первой подачи команда соперников принимает мяч. Правила позволяют это делать любым игрокам, но в большинстве случаев ими становятся участники задней линии. Мяч можно принимать любой частью тела, если это необходимо и ситуация оправдывает такое поведение, но касание должно происходить только 1 раз.

Атака проводится чаще всего под сеткой и может совершаться любым игроком. Противники при этом могут ставить блоки и проводить аналогичные атакующие удары, что чаще всего приводит к получению очка. Атака с середины поля возможна только с трехметрового расстояния и ее проводят игроки задней зоны.

Блокировка атакующих действий всегда происходит над сеткой, причем это уже классика современного волейбола. Блоки имеют право ставить игроки средней линии. Не возбраняется, когда руки игроков, отражающих атаку, находятся частично на территории соперников. При этом игроки не должны быть помехами друг другу и тем более не приносить травм.

Відповідь:

Чим найбільше запам’яталася українцями ця вольова сильна харизматична жінка? Тим, що була мудрою у правлінні? Чи, може, тим, що виховала свого внука як Великого Володимира – Хрестителя Київської Русі?

Очевидно, що княгиню Ольгу слід почитати як мудру в урядуванні. Після смерті свого чоловіка, князя Ігоря 945р, Ольга довгі роки сильною рукою правила великою державою від імені свого малолітнього сина Святослава. "Нікому з володарів, — каже історик Наталія Полонська-Василенко, — не присвятив наш літопис стільки уваги, як Ользі, що протягом двох десятиріч виступає в ареолі мудрості й жіночого чару".

З історії знаємо, що князь Ігор залишив своїй дружині трохи занедбану державу. Знову зміцнити Київську Русь можна було тільки владною рукою.

Ольга першою навела лад у справі плати данини. Якщо казати сучасною мовою, вона встановила норми оподаткування. Впровадила кілька видів платежів – "устави" та "уроки". Данину з древлян та інших племен відтоді ділили на три частини: дві йшли на Київ, а третя – на Вишгород, де була резиденція Ольги.

Княгиня налагодила промисловий відлов хутрових звірів, визначила території, які мали постачати державі відповідний товар. Окрім того, саме хутром підлеглі землі та племена сплачували данину. Цей товар Київської Русі користувався неабияким попитом з боку інших держав.

Та найбільше велич княгині Ольги виявилася в тому, що вона прийняла християнську віру і саме цим сильно піднесла авторитет свій і своєї держави в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи. "Княгиня Ольга, — вважає історик Микола Чубатий, — стоїть дійсно на перехресті релігійної та культурної історії Руси-України".

Хрещення Ольги відзначають як визначну подію не лише вітчизняні джерела. Про це згадують і німецькі хроністи, і візантійський історик XI століття Скіліца. Хоча сама подія повита багатьма гіпотезами та суперечностями.

Як зазначає літописець у запису під 955 роком, "пішла Ольга в греки й прийшла до Царграда". В гавані Золотий Ріг кинула якір армада лодій-човнів з численним посольством княгині. З Ольгою був її племінник, не названий у пам`ятках на ім`я, декілька своячок — руських княгинь та бояринь, священик Григорій. Саме лише посольство мало 100 осіб. Поміж ними було 12 близьких до Ольги жінок, 18 осіб двірського жіноцтва, 20 послів, 42 купці та 12 товмачів. Усього ж разом з обслугою, воями та моряками прибульці складали майже півтори тисячі народу. Якогось із цих днів і сталося хрещення Ольги патріархом Константинопольським.