Объяснение:
Язык программирования C# в основном состоит из следующих элементов:
Переменные
Переменные – это маленькие по объему хранилища информации, в которые пользователь заносит 1 какое-либо значение.
Они бывают следующих типов:
1)int переменная – хранит в себе некое целое число
2)double переменная – хранит в себе дробное число
3)string переменная – хранит в себе текст
4)boolean переменная – хранит в себе по сути смысловое значение либо true (истина), либо false (ложь)
5)Random переменная – хранит в себе случайно сгенерированное число в указанном пользователем диапазоне
6)Char переменная – хранит в себе отдельно взятый текстовый символ (например букву в слове)
Все эти переменные разделяются еще на 2 типа public и private:
private переменная – переменная, которая может быть использована только на 1 окне приложения.
public переменная – переменная, которая может быть использована только на разных окнах приложения.
Список
Список – хранилище информации, которое содержит в себе несколько разных значений, имеющие свой индекс, по которому можно обращаться к каждому из значений. По сути представляет из себя реальный список написанный на бумаге. Списки бывают таких же типов, как и переменные, то есть тип списка зависит от типа переменных которых он в себе содержит (1 список не может в себе иметь значения разных типов переменных)
Массив
Массив – представляет из себя практически тоже самое что и список, в основном различие заключается лишь в том, что в некоторых ситуациях из-за особенностей команд массивом пользоваться удобнее
Цикл
Цикл– набор действий, которые компьютер будет выполнять определенное количество раз.
Они бывают следующих типов:
1) for – компьютер выполнит действия точное количество раз, указанное пользователем (Отображение подобного цикла в жизни – команда покрасить 2 бруска дерева)
2) foreach – компьютер выполнит действия для всех элементов какой либо коллекции (Отображение подобного цикла в жизни – команда покрасить все имеющиеся бруски)
3) while - компьютер будет что то делать пока будет истинно какое-то условие (он сначала проверит истинно ли условие, а потом уже сделает действия)
4) do_while - компьютер будет что то делать пока будет истинно какое-то условие (он сначала сделает действия, а потом уже проверит истинность условия)
Функция
Функция - набор действий, которые обозначаются каким-то словом, и всегда при употреблении в коде этого слова компьютер выполнит содержащиеся в этой функции действия 1 раз.
Функция может работать как и только с конкретными элемента кода, то есть например складывать всегда 2 одни и те же переменные и выводить их в одно и тоже текстовое поле, так и может быть универсальной, то есть пользователь может указать в работе функции, что она должна выполнить действе с переменной целого типа, которую он сам укажет, когда будет вызывать данную функцию
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Треба написати це і подивитися відео "OPA UND OMA " Будь ласка напишіть гарно
Сповнені віри і сили духу, твори Кіплінга були спрямовані на виховання самодисципліни і почуття обов язку. Він тяжів до незвичайного, екзотичного, однак його твори багато в чому були новим явищем в англійській літературі. Письменник писав про звичайних людей, але показував їх, зазвичай, у екстремальних ситуаціях, у незвичних обставинах, коли проступає сутність людини, відкриваються глибини небаченої досі сили особистості. Одним з перших він відреагував на тенденцію демократизації літературної мови та поетичного стилю. Зі сторінок оповідань Кіплінга на читача ринув потік невідомого й неприкрашеного життя. Замість мальовничих описів Індії, котрі траплялися на сторінках модних авантюрних романів, читач побачив похмурі картини злиденності, дикунства, страждання. Він населив оповідання героями, котрі досі не отримали громадянства в англійській літературі. Це туземці, чиї звичаї та життєва філософія були дуже далекі від англійських (“Повернення Імрея“, “Дім Садху“, “Гробниця його предків“), котрі зворушують щирістю, відданістю і в цьому значно перевищують білих володарів (“Діспет“, “Джорджі-Порджі“). Значну частину оповідань присвячено англійцям, що їх доля закинула в цей далекий і для більшості з них чужий світ. Кіплінг не прикрашає своїх співвітчизників. Груповий портрет “доброчинного товариства“ справляє гнітюче враження: чоловіки обмежені й пихаті, жінки манірні й пустоголові. Колоніальне суспільство різноманітне. Зустрічаються і совісливі ідеалісти, котрі серйозно ставляться до своєї місії, але мало хто витримує випробування Індією. Виснажлива одноманітність колоніального життя, відірваність від звичної цивілізації, самотність призводили до трагедій, що про них розповів Кіплінг на сторінках своїх творів “Відкинутий“, “Кінець шляху“, “Берегти як доказ“. Симпатії автора віддані “маленькій людині“ у творах “Будівники мосту“, “Вільгельм-Завойовник“. З’являється добірка віршів, котра започаткувала славу “народного поета“ - “Казармені балади“.
Англія любила свого письменника, захоплювалася його книжками. У 1907 р. Редьярд Кіплінг, перший з англійців, отримав Нобелівську премію за „мужність стилю”.
Так, якщо перші Кіплінгові книжки зазнавали головним чином естетської критики, то на початку двадцятого сторіччя з явилися вже значно вагоміші причини для звинувачень. Людство вступило в грандіозну смугу соціальних перетворень і потрясінь, на тлі яких Кіплінг із його несхитною вірою в історичну місію Британії виглядав анахронізмом. Від письменника відсахнулася інтелігенція, а для повоєнних поетів-авангардистів з кола молодих Т. С. Еліота та Езри Паунда, які тяжіли до складної рафінованої символіки, Кіплінг, що говорив мовою мільйонів і для мільйонів, був не так митцем, як бардом імперіалізму.
Кіплінга визнавали лише як автора розповідей про Мауглі, а всі решта його твори відкидалися через політичні причини
В описі звірів Кіплінгу вдалося досягти такої живої виразності, якої не знає, можливо, жодне з людських облич, зображених у його книгах. У незліченній множині Кіплінгових персонажів люди розрізняються іменами та двома трьома біографічними штрихами, але одразу запам ятовуються Мати Вовчиця і Батько Вовк, ведмідь Балу і безстрашна чорна пантера Багіра. Звірі зберігають у Кіплінга достовірність свого тваринного вигляду, і, разом з цим, кожному з них надана жива, одухотворена характерність і кожен переконливо поводиться відповідно з нею.
Твір побудовано на гострій, напруженій інтризі, яка містить у собі елементи таємниці, фантастики, надприроднього, що є невід ємним для неороматизму.
Неоромантик Кіплінг заперечував прозу „обивательського” життя. Він оспівував мужність, подвиг, романтику пригод, обиравши тлом для своїх сюжетів екзотичну країн - Індію. Його неоромантичний герой, Мауглі непересічна сильна особистість, наділена рисами „надлюдини”, вигнанець, що протистоїть суспільній більшості (як звірям так і людям), шукач романтики та пригод.
Сповнені віри і сили духу, твори Кіплінга були спрямовані на виховання самодисципліни і почуття обов язку. Він тяжів до незвичайного, екзотичного, однак його твори багато в чому були новим явищем в англійській літературі. Письменник писав про звичайних людей, але показував їх, зазвичай, у екстремальних ситуаціях, у незвичних обставинах, коли проступає сутність людини, відкриваються глибини небаченої досі сили особистості. Одним з перших він відреагував на тенденцію демократизації літературної мови та поетичного стилю. Зі сторінок оповідань Кіплінга на читача ринув потік невідомого й неприкрашеного життя. Замість мальовничих описів Індії, котрі траплялися на сторінках модних авантюрних романів, читач побачив похмурі картини злиденності, дикунства, страждання.