Опишите схему надо сдавать я в этом вообще не понимаю. Про шнековую соковыжималку.

Своїм улюбленим твором я б назвав “Ніч перед Різдвом”, що його написав письменник-класик Микола Гоголь. Мені взагалі до вподоби книжки кумедні, але не дурні. А цей твір якраз водночас смішний, пригодницький, фантастичний та змушує замислитися. При цьому події не втрачають правдивості.

Головний герой твору — коваль Вакула. Він закоханий в гонорову красуню Оксану. Примхлива дівчина грає парубком, як хоче. Забажала в дарунок черевички від самої цариці!

Так би пропав нещасний закоханий, але в пригоді йому стає чорт, нечиста сила. Дивно, але саме так! Чорт діє як людина: робить Вакулі шкоду, залицяється до Солохи, ховається в мішок, зачувши Вакулини кроки. Історія заплутується все більше: дівчата знаходять у мішках кавалерів Солохи замість наколядованого добра. А тим часом Вакулі вдалося осідлати чорта та полетіти до самої столиці...Твір розповідає про веселих та цікавих людей, які живуть в українському селі. Мабуть, в кожному селі знайдеться спражній багатий козак, як Чуб. А ще — гарний парубок, талановитий маляр та коваль, як Вакула. І звісно, знайдеться метка хитра баба, як Солоха. А вже гарних чорнобрових дівчат серед українок не перелічити!

З великою любов'ю Микола Гоголь змальовує

українців та по-доброму сміється над кумедним боягузливим дяком та бабами-”триндичихами”. Також у творі гарно описані яскраві народні традиції колядування та Свят-вечір.

Відродження називають «золотим століттям» живопису, XIX ст. пов’язують з найяскравішим розквітом літератури, XX ст. вважають століттям музики. Ці визначення свідчать про те, наскільки вірно той чи інший вид мистецької діяльності здатен відобразити світосприйняття епохи, духовні прагнення людства, його надії та його ілюзії.

Музичне мистецтво XX ст., як складова частина духовної культури суспільства, характеризується інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій. Однією з характерних рис для світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Саме тому європейська музика зазнає значного впливу музичних культур народів світу і відзначається крайнім різноманіттям стилістичних напрямів і течій, з яких найвідоміші неоромантизм (Густав Малер, Сергій Рахманінов), неокласицизм (Пауль Гіндеміт, Ферруччо Бузоні, Бенджамін Бріттен), «нова фольклорна хвиля» (Белла Барток), неоімпресіонізм (Олів’є Мес-сіан), експресіонізм (Арнольд Шенберг, Антон Вебери, Альбан Берг) тощо. Також композитори приділяють значну увагу дослідженням музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість.

Велике значення для розвитку музики мала поява та розповсюдження звукозапису і кіно. Перші електроінструменти відкривають новий погляд на природу й можливості звуку. В 1920-х рр. футуристи здійснюють спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків. У СІЛА та країнах Європи масовою музичною культурою стає джаз.

Объяснение: