Из перечисленного: 1) самонаблюдение, 2) наблюдение, 3) эксперимент, 4) житейская практика, 5) переживания, 6) эмоции, - к понятию опыта

Джек Лондон — один із найвідоміших американських письменників. Його твори надзвичайно цікаво читати. Мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. Майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. Наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. Взагалі, Джек Лондон випробував себе у багатьох професіях. Він був матросом, репортером, навіть золотошукачем Герої творів Джека Лондона схожі на нього — порядні, сильні та мужні. Саме таким є головний герой оповідання "Жага до життя". Разом з другом він повертається додому після вдалих пошуків золота. Проте доля та сувора північна природа випробовують товаришів на міцність. Один із них, Білл, не витримує цього. Він забирає свою частку золота, залишає приятеля в біді та йде геть. Нелегко доводиться головному герою. Перемагаючи біль у вивихнутій нозі, він іде далі, долає голод і холод, виходить переможцем у поєдинку з вовком. Величезна любов до життя, бажання жити керує ним.

Ім'я героя невідоме. Проте це справжня людина, мужня й відважна. А ще — порядна. Дорогою головний герой натрапив на останки Білла. Почуття власної гідності не дозволяє йому взяти золото загиблого.

Це оповідання змушує читачів замислитись над сенсом людського життя, над поняттями "дружба", "товариськість", "зрада".

Я вважаю, що сенс життя полягає в тому, щоб прожити свій вік гідно, допомагати іншим у тяжку хвилину. Людина не повинна вчиняти нічого, за що потім їй було б соромно.

У каждого из нас есть сокровенное, родное место, в котором мы родились и выросли, по этому любовь к Родине есть в сердцах каждого из  нас.Но настоящая и истинная любовь к Родине – это, прежде всего, любовь  к месту, где ты родился, сказал первое слово, сделал первый шаг, вырос,  нашел верных друзей, встретил первую любовь, шагнул во взрослую жизнь.  Куда бы ни забросила тебя судьба, священным будет это место.  Зовется оно малая Родина.

В наше время не каждый обладает таким чувством, как любовь к своей  Родине. У некоторых любовь к отечеству проявляется благодаря гордости за  страну. Но если вдруг родную землю, родной край и дом постигнет какая-то  беда или кто-то захочет причинить вред родной Отчизне, то в каждом из нас самые, что ни на есть, патриотические чувства, ненависть к врагу,  что посмел причинить вред родному краю.

Любовь к Родине это, по моему мнению, как любовь к матери, у всех она у нас есть, все мы ее бесконечно любим за то, что она есть.

Однажды в каждом маленьком сердце любовь к Родине. Она приходит со временем. Только с возрастом человек понять  своё истинное отношение к Родине. Истинная любовь к Родине, к своему  отечеству не позволяет перейти на "сторону другого государства", на  «сторону обидчика Родины».

Любовь к Родине не означает любовь к политике государства, к устоям  общества, к правовому режиму, к качеству жизни. Нам может быть  интересна и привлекательна жизнь и устои общества других стран, но  истинно мы будем любить только свою Родину, возвращаться только туда,  чтить и помнить ее, ведь только здесь наш родной дом, наша родная земля,  наш родной край.

Повзрослевшие юноши и девушки разъедутся по миру в поисках лучшей жизни. Многие осядут и в других странах, создадут семьи, бизнес.  Проживут жизнь насущными проблемами. И вдруг наступит тот момент,  когда воспоминания о Родине вызовут бурю эмоций и ностальгических  чувств. Встреча с Родиной из укромных уголков души выплеснет те самые  светлые помыслы и деяния, самые лучшие побуждения.

У каждого своя родина, и это чудесно. Каждый любит и проявляет свою любовь по-разному.

Объяснение: